http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/issue/feed Знання європейського права 2022-01-10T07:40:16+00:00 Редакція науково-практичного фахового збірника editor@jes.nuoua.od.ua Open Journal Systems <p>Збірник містить наукові статті з актуальних проблем теорії та історії <br>держави і права, філософії права; конституційного та муніципального права; <br>адміністративного, фінансового, податкового права; цивільного та <br>господарського права і процесу; трудового права, права соціального <br>забезпечення; аграрного, земельного, екологічного, природоресурсного права; <br>кримінального права, кримінології, кримінально-виконавчого права; <br>кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності; <br>міжнародного права. <br>Розрахований на викладачів, науковців, практикуючих юристів, <br>працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, студентів <br>та аспірантів юридичних та інших навчальних закладів, а також усіх, хто <br>цікавиться сучасними проблемами права.</p> http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/269 КОНЦЕПЦІЯ НОВОГО СУДОУСТРОЮ В ПОГЛЯДАХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОСІЙСЬКИХ ЛІВИХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ ПОЧАТКУ ХХ СТ. 2022-01-10T07:40:16+00:00 Г. А. Волошкевич library@onua.edu.ua <p>У статті аналізуються проблеми реформування судоустрою в поглядах представників російських лівих полі-<br>тичних сил на початку ХХ століття.<br>Проаналізовано передумови формування негативного ставлення лівих сил до старої моделі судоустрою та їх<br>загального критичного сприйняття суду як державної інституції. Робиться висновок, що основними недоліками<br>наявної на початку ХХ ст. судової системи з точки зору марксистів та їх послідовників була залежність суду від<br>адміністративної влади та відсутність у суді широкого народного представництва.<br>Критичне ставлення до державної машини, зокрема до судових органів, упевненість у зникненні держави та<br>її інститутів у постреволюційну добу не сприяло формуванню ґрунтовних теоретичних розробок концепції ново-<br>го судоустрою. Більшість представників лівих політичних сил висловлювалися за можливість збереження суду<br>на перехідному етапі до бездержавного суспільства та визначили основні завдання з його реформування.<br>За основу нової моделі судоустрою взято модель «народного суду» часів Паризької Комуни. Основними прин-<br>ципами нової моделі судоустрою, запропонованої марксистами, ставали: виборність суддів, надання права обира-<br>ти та бути обраним на посаду судді представникам «трудових верств» населення, соціальна та юридична відпові-<br>дальність суддів перед своїми виборцями.<br>Зроблено висновок, що в політичних програмах та партійних документах російських лівих політичних партій<br>початку ХХ ст. був відсутній чіткий план реформування судової системи та остаточно сформована модель участі<br>народу в здійсненні правосуддя. Висловлювалися лише загальні гасла щодо необхідності руйнації старої судової<br>системи, яка не зовсім спроможна захищати та реалізовувати інтереси пролетаріату, та заміни її на нову, що буде<br>ґрунтуватися на принципі виборності суддів та широкого залучення «трудових» верств населення до відправлен-<br>ня судочинства.</p> 2021-12-22T09:42:36+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/270 ФРЕНСІС БЕКОН – ВИДАТНИЙ НОВАТОР І ПРОПАГАНДИСТ НАУКИ 2021-12-22T12:41:28+00:00 І. М. Коваль library@onua.edu.ua <p>У статті здійснено спробу розглянути філософсько-теоретичну діяльність Ф. Бекона, спрямовану на розкриття<br>ролі і місця науки і наукових знань в опануванні людиною і законом природи як важливого чинника соціального<br>прогресу.<br>Установлено, що Ф. Бекон був одним із перших мислителів, хто усвідомив характер нової епохи і значення екс-<br>периментальних наукових досліджень для соціально-економічного, політичного, правового, морально-етичного<br>та культурного розвитку суспільства.<br>Він творчо сформулював ідею щодо науки як сили, яка здатна озброїти людину знаннями, і як важливого чин-<br>ника її самовдосконалення. У статті акцентується увага на прагненні Ф. Бекона до активного проведення експери-<br>ментальних досліджень як необхідної умови розширення і поглиблення знань про навколишній світ, виявлення<br>законів і закономірностей розвитку і функціонування природних явищ, без чого не можна заволодіти людиною<br>владою над природою. Мислитель був упевнений у тому, що опанувати природу і поставити її собі на службу люди-<br>на може тільки за умови створення нової техніки, постійно вдосконалюючи науково-технічні винаходи. Філософ<br>наголошує на необхідності тісного творчого зв’язку науки й техніки.<br>У статті обґрунтовується, що важливим аспектом нових наукових досліджень Ф. Бекон уважав розроблення<br>нового методу і методології дослідження. Основою розвитку наукових знань філософ оголошує експерименталь-<br>не дослідження природи, а логікою, що забезпечує цей розвиток, має бути індуктивне узагальнення результатів<br>дослідження.<br>У статті наголошується, що Ф. Бекон був активним прихильником політики й ідеології британського коло-<br>ніалізму. У науці він відводив особливу роль, мріючи тим самим перетворити Велику Британію в сильну світову<br>державу.<br>Мислитель був упевнений у тому, що наука здатна забезпечити не тільки економічний розвиток, а й обороноз-<br>датність держави, в якій важливу роль відіграє військова наука і військове мистецтво, розширення торговельних<br>зв’язків з іншими країнами, а також розширення своєї території за рахунок придбання нових колоній.<br>У статті вказується, що Ф. Бекон акцентував увагу на тісному діалектичному взаємозв’язку теорії і практики.<br>Будь-яка практика, як заявляв він, може бути успішною, якщо вона спирається на науково обґрунтовану теорію.<br>Установлено, що значну роль Ф. Бекон відводив досвіду й експерименту, зосереджуючи увагу на ґрунтовному<br>відборі фактів. Таким чином, Ф. Бекон у науці бачив велику силу і соціальну цінність прогресивного розвитку<br>суспільства.<br>У результаті наукового дослідження автором статті розглядається аналіз творчості Ф. Бекона в наукових<br>розвідках та його оцінка. Філософські теоретичні ідеї Ф. Бекона привертали увагу західноєвропейських учених<br>Б. Биховського, Т. Котарбинського, М. Мелвиля, Б. Рассела, Л. Фейєрбаха,, Л. Фейхтанверга, Ф. Фішера та ін.<br>Деякі аспекти творчої спадщини англійського мислителя аналізували у своїх працях представники радянської та<br>російської науки Г. Александров, В. Асмус, А. Деборин, Ф. Коган-Бернштейн, О. Литвинова, А. Луначарський,<br>Ю. Михаленко, І. Нарський, В. Соколов, А. Субботін та ін.<br>На жаль, серед вітчизняних дослідників Ф. Бекону дотепер не приділено достатньо уваги.</p> 2021-12-22T09:47:41+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/271 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ БЕЗСТОРОННОСТІ СУДДІ ЯК ПРИНЦИПУ СУДОЧИНСТВА 2021-12-22T12:41:41+00:00 Ю. A. Козаченко library@onua.edu.ua О. С. Кальян library@onua.edu.ua <p>У статті розглянуто питання, які стосуються теоретико-правового визначення принципу безсторонності судді<br>в розрізі правової науки, та охарактеризовано співвідношення цього принципу з іншими концептуальними заса-<br>дами здійснення судочинства з урахуванням темпоральних змін сучасної практики правозастосування в демокра-<br>тичній та правовій державі.<br>Нормативне закріплення на національному та міжнародному рівні принципу безсторонності судді є результа-<br>том демократизації правового регулювання суспільних відносин, що сприяє підвищенню рівня довіри суспільства<br>до суду як інституції та є одним із засобів подолання негативних тенденцій, які виникають у суспільній свідомо-<br>сті, зважаючи на наявність таких чинників, як корумпованість, політизованість органів державної влади тощо.<br>Крім того, проаналізовано умови нормативної регламентації права на незалежний і неупереджений суд у кон-<br>тексті забезпечення реалізації права на справедливий судовий розгляд. Доведено, що принцип безсторонності<br>суду не тільки має вагоме значення для забезпечення функціонування судової системи України, а і є суттєвою<br>правовою фундацією для суспільства і держави загалом, оскільки є невід’ємним елементом гарантованості реалі-<br>зації прав і свобод людини і громадянина та «лакмусовим папірцем», що характеризує рівень розвитку держави<br>загалом. У правовій державі цей принцип є основоположним у системі юрисдикційного захисту прав особи, адже<br>найбільш ефективною його формою є саме судовий захист порушених, невизнаних чи оспорених прав.<br>Визначено, що дослідження принципу безсторонності судді є теоретично і практично значущим, оскільки<br>на цьому етапі суспільно-правового розвитку його основні параметри і критерії не тільки сформовані на законо-<br>давчому рівні, а й невід’ємно пов’язані з результатами процесуальної діяльності такої інституції, як Європей-<br>ський суд із прав людини.</p> 2021-12-22T09:56:32+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/272 ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЛЮДИНИ НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я 2021-12-22T12:41:51+00:00 Н. С. Іванова library@onua.edu.ua В. І. Педан library@onua.edu.ua <p>Предметом дослідження статті є розкриття змісту гарантій забезпечення та реалізації конституційного права<br>людини на охорону здоров’я. Визначено: попри доволі значну кількість нормативних актів, присвячених регулю-<br>ванню питання забезпечення та реалізації права людини на охорону здоров’я, на практиці для досягнення постав-<br>лених цілей виникає чимало проблем, вирішення яких є актуальним та вимагає комплексного підходу. Проана-<br>лізовано результати окремих досліджень щодо дотримання та гарантій прав людини у сфері охорони здоров’я,<br>а також нормативне визначення змісту права людини на охорону здоров’я та гарантій цього права. Звернено<br>увагу на наявність певної правової колізії між різними нормативними актами та роз’ясненнями Конституційно-<br>го Суду України щодо безоплатного надання медичної допомоги в державних та комунальних закладах охоро-<br>ни здоров’я. Намаганням вирішити вказану проблему стало ухвалення низки нормативних актів, спрямованих<br>на збільшення господарської та фінансової самостійності цих закладів. Проаналізовано стан звернень до Мініс-<br>терства охорони здоров’я України щодо надання медичної допомоги, безоплатного забезпечення ліками та виро-<br>бами медичного призначення та з’ясовано, що за 2020 рік порівняно великою залишилася кількість звернень із<br>боку громадян до МОЗ щодо саме: а) безкоштовного надання медичної допомоги; б) пільгового або безоплатного<br>забезпечення ліками та виробами медичного призначення. Розкрито зміст гарантій права людини для реалізації<br>права на охорону здоров’я, на надання медичної допомоги. Розглянуто сутність конкретних проблем, які нині<br>виникають на шляху реалізації права людини на охорону здоров’я, як-от оплата додаткових медичних послуг<br>та лікарських засобів та за тарифами, що не входять до пакетів послуг програми медичних гарантій; відшкоду-<br>вання з державного бюджету за програмою медичних гарантій застосування лікарських засобів, які не включені<br>до Національного переліку основних лікарських засобів, які підлягають закупівлі закладами й установами охоро-<br>ни здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів; упровадження до систе-<br>ми охорони здоров’я програми медичного страхування; реальне забезпечення безоплатного та пільгового відпуску<br>лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними<br>категоріями захворювань. Зроблено висновки щодо необхідності вдосконалення нормативних приписів, зокрема,<br>стосовно бюджетного фінансування галузі охорони здоров’я, як-от забезпечення виконання завдань державного<br>фінансування гарантій медичного обслуговування населення.</p> 2021-12-22T10:03:50+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/273 СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА В УКРАЇНІ: ЗАКОНОПРОЄКТНІ РОБОТИ ЗА ЧАСІВ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ (ЧАСТИНА ПЕРША) 2021-12-22T12:42:02+00:00 Н. Ю. Королевська library@onua.edu.ua <p>Автором підкреслено, що низька соціальна орієнтованість державної політики, що спостерігається з 2014 року,<br>а також пандемія коронавірусу, яка вкрай загострила ситуацію на ринку праці, викликали шокові соціально-еко-<br>номічні наслідки для українських громадян. І за таких складних умов важливим науковим завданням є розробка<br>низки заходів для забезпечення для них належного соціального захисту і підтримки. Варто зазначити, що пози-<br>тивним кроком є те, що за останні два роки мінімальна заробітна плата була підвищена до 5 000 гривень, із 1 січня<br>2021 року – до 6 000 гривень на місяць. Із 1 грудня 2021 року очікується ще одне її підвищення – до 6 500 гривень<br>на місяць.<br>Автор обґрунтовує, що навряд чи можна погодитись із тим, що при цьому не були підвищені інші базові соці-<br>альні стандарти, як-от розміри прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп насе-<br>лення (найбільш вразливих). Із точки зору конституційного права це можна розглядати як порушення принци-<br>пу рівності. Здавалося б, щодо найбільш уразливих груп населення принцип рівності порушувався завжди, але<br>це було виявом так званої позитивної дискримінації. Особливе занепокоєння викликає те, що стосовно цих груп<br>порушення принципу рівності зараз може вважатися не позитивною, а негативною дискримінацією.<br>Автором проаналізовано проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України<br>щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного про-<br>житкового мінімуму» від 05 червня 2020 року за реєстр. № 3515-1, урядовий проєкт з аналогічною назвою від<br>29 травня 2020 року за реєстр. № 3515, а також проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів<br>України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій» від 16 вересня 2019 року<br>за реєстр. № 2146. На підставі цього авторка доводить, що одним із пріоритетних антикризових заходів має ста-<br>ти перехід до фактичного показника прожиткового мінімуму та його подальше щорічне закріплення в законі<br>про Державний бюджет, робить інші висновки та пропозиції.</p> 2021-12-22T10:11:14+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/274 POLITICAL PARTIES AND FREEDOM OF ASSOSIATION 2021-12-22T12:42:11+00:00 S. V. Osaulenko library@onua.edu.ua <p>The content of the constitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine is one of the elements<br>of this subjective right. Traditionally, the structure of any subjective right is analyzed in the composition of the subjects<br>of this right, its object (objects), as well as the content, and constitutional subjective rights are not an exception to this<br>rule. It should be emphasized that this approach is fully justified and should be followed. In studying the content of the<br>constitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine, the question of distinguishing between the<br>concepts of “union” and “association” arises.<br>The relevance of the research topic is that European integration processes are currently underway in Ukraine,<br>which provide for the harmonization of national legislation with human rights standards adopted in the EU. It is within<br>these processes that the author analyzes and substantiates the need to move to a wider application of the concept of<br>"association" in national legislation and Ukrainian legal literature.<br>So far, experts in constitutional law have not analyzed the issue of distinguishing between the concepts of “union”<br>and “association” in the context of the study of the right to freedom of association in political parties in Ukraine. In<br>this regard, in writing the article used works devoted mainly to general issues of the theory of state and law (primarily<br>the development of professors Krestovskaya, Matveeva), as well as general issues of constitutional law in terms of<br>subjective rights (primarily developed by professors Shapoval, Mishyna). We should also take into the account the<br>dissertation for the degree of Candidate of Law, devoted to the constitutional right to unite in political parties, that was<br>submitted by A.M. Moiseev on the materials of foreign law and case law.<br>The author argues that the need to distinguish between the concepts of “union” and “association” in relation to the<br>constitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine.<br>The author recommends to abandon the use of the concept of “association of citizens” in favor of the concept of<br>“association” in Art. 36-37 of the Constitution of Ukraine and bring other laws and bylaws in line with the Constitution<br>of Ukraine, first of all – the Law “On Political Parties in Ukraine”, where in Art. 2 “The concept of a political party”<br>gives this definition. Prospects for further research are to use the same thesaurus used by foreign scholars working in<br>EU countries when studying the right to freedom of association in political parties in Ukraine</p> 2021-12-22T10:15:21+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/275 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ 2021-12-22T12:42:19+00:00 А. О. Петренко library@onua.edu.ua <p>Узагальнено, що в Україні багато уваги приділяється реформі органів місцевого управління та органів місце-<br>вого самоврядування. На відміну від попередніх етапів муніципальної реформи в Україні нині увага приділяєть-<br>ся підвищенню ефективності функціонування органів місцевого самоврядування, плануються зміни як у системі<br>місцевого самоврядування, так і у взаємодії органів місцевого самоврядування з організованою та неорганізова-<br>ною громадськістю. Прикладом змін у системі місцевого самоврядування є заплановане утворення власних вико-<br>навчих органів обласних і районних рад.<br>Доведено, що в Україні найбільш комплексно проблематику загальних зборів громадян за місцем проживання<br>аналізував О.С. Орловський, однак його висновки та пропозиції не знайшли свого вираження в монографічних<br>працях із цього питання. Таких досліджень в українській юридичній літературі наразі немає, що робить опрацю-<br>вання цієї проблематики актуальним та нагальним.<br>Що ж до монографічних досліджень, присвячених інститутам безпосередньої демократії загалом, то структур-<br>ні підрозділи про загальні збори громадян за місцем проживання посідають у них чільне місце. Якщо звертатись<br>до монографічних досліджень окремих інститутів безпосередньої демократії, то найчастіше про загальні збори<br>громадян за місцем проживання йдеться у тих, які присвячені аналізу органів самоорганізації населення.<br>Проаналізовано сформоване в українській юридичній літературі теоретичне підґрунтя для подальшого вдоско-<br>налення законодавства про загальні збори громадян за місцем проживання в селах, селищах, містах та виявлено<br>перспективні напрями для подальших досліджень цього інституту. Вони полягають у розширенні кола суб’єктів,<br>що можуть ініціювати скликання та брати участь у загальних зборах громадян за місцем проживання, у спрощен-<br>ні процесуальних вимог до скликання та проведення цих зборів тощо. Ці новели можуть бути застосовані в Законі<br>України «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання», який станом<br>на 01 жовтня 2021 р. перебуває на розгляді у Верховній Раді України.</p> 2021-12-22T10:25:01+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/277 MODERN LEGAL MEANS OF TRANSFER OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS 2021-12-22T12:42:24+00:00 T. I. Begovа library@onua.edu.ua <p>For the development of the national economy, an effective system of legal support of relations is formed, which is formed as a result of transformation of intellectual activity results into innovative products and innovations, introduction of intellectual property rights into economic turnover. Given the expansion and complexity of ways to commercialize intellectual property rights in connection with the acquisition of these rights of various qualities, it is important to study not only the statutory agreements on the disposal of intellectual property rights, but also to develop other legal forms that mediate acts of transfer objects of intellectual property in the field of management. The purpose of the article is to refine the scientific and theoretical provisions on the legal forms of transfer of intellectual property rights in the field of management. The ways of involving intellectual property rights in the economic turnover within the framework of corporate, contractual, mortgage legal relations are revealed. It is established that the specificity of these relations leaves its mark on the legal forms of transfer of intellectual property rights. It has been found that with the complication of economic relations, the spheres and ways of involving intellectual property rights in economic turnover are expanding. Thus specificity of mechanisms of realization of the specified ways of transfer of the rights causes necessity of working out of the legal form adequate to this specificity. It is proved that economic and legal regulation of transfer of intellectual property rights does not provide proper definition and differentiation of legal forms of transfer of intellectual property rights in the organization and implementation of economic activities, which should take into account the broad economic potential of these rights. The study substantiates the types of legal forms of transfer of intellectual property rights in the field of management in the case of these rights as: contribution to the formation of the authorized capital of the business organization, contribution to joint activities (simple partnership); use as a subject of pledge and subsequent alienation of the pledged property right as a result of foreclosure on it. On this basis, a conclusion was made about the expediency of improving the economic and legal regulation of relations in the field of transfer of intellectual property rights in terms of normative definition of types of legal forms of transfer of these rights.</p> 2021-12-22T11:24:04+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/278 ВЗАЄМОВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ АДВОКАТА ТА ПРАВОСЛУХНЯНОЇ ПОВЕДІНКИ ГРОМАДЯНИНА 2021-12-22T12:42:31+00:00 О. С. Заяць library@onua.edu.ua <p>&nbsp;Статтю присвячено дослідженню правових засад взаємовпливу професійної поведінки адвоката та правослухняної поведінки громадянина, з’ясовано, що підвищення рівня усвідомленої правослухняної поведінки є одним із завдань і держави, що прагне бути правовою, і суспільства, що вважається громадянським. Зрозуміло, що питання, пов’язані з порушенням людьми встановлених законом норм, існуватимуть завжди, однак у правовій державі вони мінімізовані та не чинять масштабного впливу на ситуацію в державі та суспільстві, окрім того, існують ефективні механізми боротьби з правопорушеннями та швидкого відновлення порушених прав і свобод людини. Іншою є ситуація в державах, які тільки стали на шлях побудови правової держави й громадянського суспільства і роблять у цьому напрямі перші кроки. Звісно ж, тут рівень усвідомленої правослухняної поведінки низький, адже незадоволеними залишаються базові потреби людини в безпеці (коли людина не впевнена в тому, що в держави наявні ефективні механізми для захисту її прав і свобод, законних інтересів), тому немає можливостей для розвитку особистості та забезпечення собі гідного рівня життя. Обґрунтовано, що одним зі шляхів підвищення рівня усвідомленої правослухняної поведінки в суспільстві може стати приклад професійної поведінки адвока- та, адже через свою професійну діяльність адвокат не тільки захищає права і свободи, законні інтереси людини, а й часто першим ознайомлює людину з її правами та обов’язками в певних ситуаціях, а своєю професійною поведінкою демонструє, що досягнути справедливості можна тільки за допомогою законних та морально виправданих методів. Цим контекстом зумовлено тезу, відповідно до якої адвокат через свою професійну поведінку, яка ґрунтується на неухильному дотриманні закону та усвідомленій системі моральних цінностей, що є обов’язковим складником поведінки, може впливати на правослухняну поведінку в суспільстві. Його професійна поведінка сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до адвокатської діяльності й зростанню кількості звернень людей за професійною правовою допомогою, що спростить процес досягнення справедливості та допоможе підвищити рівень правової освіченості громадян.</p> 2021-12-22T11:30:26+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/279 ПОНЯТТЯ ТА ПІДСТАВИ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЗА ВИКЛЮЧНИМИ ОБСТАВИНАМИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 2021-12-22T12:42:40+00:00 Л. А. Остафійчук library@onua.edu.ua <p>&nbsp;Процесуальним інструментом утілення конституційного права людини на судовий захист є право не лише на звернення до суду, а й на перегляд судового рішення. Перегляд судового рішення за виключними обставинами є найменш дослідженим поняттям у науці цивільного процесуального права. На практиці застосування перегля &nbsp;ду судового рішення за виключними обставинами теж має поодинокий характер. Це пояснюється неоднозначним підходом судів до розуміння положень ч. 3 ст. 423 ЦПК України та, відповідно, неоднаковим застосуванням цієї норми на практиці. Ця обережність є наслідком того, що насправді підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами, визначені законодавцем у ч. 3 ст. 423 ЦПК України, не є такими простими та зрозумілими, як видається спершу. Цим обґрунтовується актуальність обраної теми для дослідження, її мета та завдання: дослідити правові підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами та практику їх застосування у судах, сформувати власне визначення поняття «виключні обставини». За результатами дослідження встановлено, що з підстав п. 1 ч. 3 ст. 423 ЦПК України виключні обставини – це обставини, які на момент постановлення рішення в справі не підконтрольні ні суду, ні учасникам справи і які (за звичайного перебігу судового процесу) не можуть обґрунтовано запобігти застосуванню норми закону (іншого правового акта чи їх окремого положення), яка в подальшому визнана Конституційним Судом України неконсти &nbsp;туційною (конституційною). Із підстав п. 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК України, виключними є обставини, які включають зміну умов, які відбуваються як у середині України, так і за її межами, і суттєво впливають на судові рішення національних судів, які набули законної сили тому, що тлумачення положень Конвенції про захист прав люди &nbsp;ни й основоположних свобод є компетенцією Європейського суду з прав людини, який з урахуванням принципу верховенства права у своїх рішеннях постійно розвиває, доповнює, уточнює практику її застосування. Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав п. 3 ч. 3 ст. 423 ЦПК України означає, що попередньо судовий захист узагалі був не доступним заявнику.</p> 2021-12-22T11:39:09+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/280 COLLISION REGULATION OF INTERNATIONAL MIXED TRANSPORTATION 2021-12-22T12:42:49+00:00 N. I. Postnova library@onua.edu.ua <p>&nbsp;The article is devoted to the study of certain aspects and features of collision regulation of contractual relations in the field of international mixed cargo transportation. The lack of a clear and unified approach in defining the conflict rules to be applied to contractual relations of mixed transport in international traffic creates uncertainty, instability of these relations, and, at the same time, in no way contribute to the development of multimodalism. The main collision principles applied to the contracts of cargo transportation from one state to the territory of another, and the source of their consolidation, as well as the possibility of their application to the agreements of international mixed transportation. Collision factors have been identified, as well as grounds for limiting the application of such bindings as established by international treaties and conventions. It is concluded that it is necessary to adopt a unified and binding international document that would determine the unified regime of collision settlement of international agreements of mixed carriage. It focuses on the peculiarities and rules of determination of the body authorized to resolve the dispute in this category, as well as the rights that this body should use in resolving the dispute, separately for the member states of the European Union and Ukraine, in particular. The author concludes that for the studied legal relations the following 3 groups of conflict bindings can be distinguished: a) general conflict principles; b) the set of collision bindings is defined by unimodal transport conventions; c) binding formulas used depending on the transport used.</p> 2021-12-22T11:45:25+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/281 ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СПОСОБУ ЖИТТЯ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ 2021-12-22T12:42:55+00:00 Я. І. Маслова library@onua.edu.ua <p>Статтю присвячено дослідженню процедурних особливостей моніторингу способу життя до працівників Націо &nbsp;нального агентства з питань запобігання корупції. Звернено увагу на відсутність нормативно встановленої вказів &nbsp;ки щодо прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції окремого порядку проведення моні &nbsp;торингу способу життя до суб’єктів декларування. Установлено, що специфікою статусу працівника Національного агентства з питань запобігання корупції є діалектичний зв’язок одночасності визнання суб’єкта вповноваженим на вживання антикорупційних заходів та застосування до нього цих інструментів антикорупційного контролю. Визначено, що процедура здійснення моні &nbsp;торингу способу життя працівників НАЗК є регламентованою нормами публічного права послідовністю дій у сфе &nbsp;рі запобігання корупції, яку спрямовано на забезпечення доброчесності службовців спеціально вповноваженого антикорупційного органу державної влади та дотримання ними нормативно встановлених вимог і обмежень, що одночасно мінімізує ризики погіршення авторитету НАЗК та негативно впливає на репутацію службовця антико &nbsp;рупційного профілю. Зазначено, що процедура моніторингу способу життя працівників НАЗК є втручальною фор &nbsp;малізованою процедурою, яка застосовується вибірково; підставою для моніторингу способу життя працівників НАЗК є інформація, яка свідчить про можливість невідповідності рівня життя працівника НАЗК та задекларова &nbsp;ним ним відомостям про майновий стан; джерелом інформації, яка стала підставою для застосування цього анти &nbsp;корупційного інструмента, можуть бути: повідомлення фізичних чи юридичних осіб; публікації в засобах масової інформації; дані, зібрані з відкритих баз даних (включно із соціальними мережами); відсутні визначені терміни між початком процедури та встановленням підстав для цього; змістом процедурних дій є перевірка, порівняння інформації, наданої особою в деклараціях та спостереження за конкретним об’єктом доходу; наслідком її засто &nbsp;сування є складання документа у вигляді доповідної записки, що є підставою для застосування інших заходів антикорупційного контролю до працівника НАЗК тощо.&nbsp;&nbsp;</p> 2021-12-22T11:50:42+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/282 КОНЦЕПЦІЯ ВИНИ В ПОДАТКОВОМУ ПРАВОПОРУШЕННІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ КАНАДИ 2021-12-22T12:43:05+00:00 Л. Д. Тимченко library@onua.edu.ua П. О. Селезень library@onua.edu.ua <p>&nbsp;Успішний тривалий досвід боротьби з податковими правопорушеннями в Канаді зумовлює доцільність його узагальнення та характеристики з метою впровадження кращих практик у вітчизняних умовах. Податковий кодекс України лише з 01.01.2021 р. безпосередньо передбачає вину як обов’язковий елемент податкового право &nbsp;порушення, а тому наразі відсутня тривала та стабільна практика встановлення наявності вини в податкових пра &nbsp;вопорушеннях, що може негативно впливати на забезпечення балансу публічного та приватного інтересу у сфері оподаткування. За таких умов очевидною є доцільність урахування передового досвіду інших держав у практиці тлумачення та застосування концепції вини в податкових правопорушеннях. У статті узагальнено та охарактеризовано висновки канадських судів у трьох показових справах: 1) R. v. Porisky, 2019 BCCA 159, 30.04.2019 р.; 2) R. v. Patry, 2018 BCSC 1524, 17.08.2018 р.; 3) R. v. Klundert, 242 D.L.R. (4th) 644, 18.02.2004 р. Особливий інтерес у цьому контексті становить виокремлення таких двох склад &nbsp;ників для встановлення наявності вини, як обізнаність про обов’язок сплати податку та наявність наміру уник &nbsp;нути чи здійснити спробу уникнути сплати такого податку, які є пов’язаними. Особа, яка не знає про обов’язок сплати податку, не може вчиняти діяння з метою ухилення від сплати такого податку. З іншого боку, канадські суди визнають, що особа може знати про існування податкового обов’язку і вчиняти діяння, що мають наслідком ухилення від сплати податку, але без наміру ухилення від сплати відповідного податку. Наприклад, наявність обізнаності чи мети може бути заперечена через помилкову впевненість. Зокрема, платник податків через арифме &nbsp;тичні помилки неправильно визначає суму належного податку (фактична помилка), не є обізнаним про норматив &nbsp;не визначення доходу (юридична помилка) або може дійти помилкового висновку стосовно застосування такого визначення до його випадку (поєднання фактичної та юридичної помилки).</p> 2021-12-22T11:58:37+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/283 НАСИЛЬСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ТА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ 2021-12-22T12:43:15+00:00 О. Л. Іванова library@onua.edu.ua <p>Державна політика, особливо в соціальній сфері, має зосереджуватись на створенні гідних умов життя та високого рівня добробуту не лише в нинішнього покоління, а й у прийдешнього. Проблема насильства над дітьми є актуальною в усьому світі. Насильство над дітьми може виявляти зв’язок між загальним зростанням кількості таких випадків, які визначаються в суспільстві. Одним із пріоритетних напрямів соціальної політики держави є визначення напрямів боротьби зі злочинними виявами насильства над дітьми. Українське суспільство почало усвідомлювати факт того, наскільки насильство є поширеним явищем та як воно може травмувати психічний стан дитини. Діти дуже часто соромляться говорити про факти, спрямовані на скоєння над ними насильницьких дій. Важливо вказати, що основною причиною незвернення дітей до правоохоронних органів є загроза зі сторони кривдника, яка полягає в тому, що він помститься за те, що дитина розповіла про обставини, які з ними відбу &nbsp;лися. Таким чином, дитина стає співучасником цих подій (як у ролі жертви, так і в ролі особи, яка вчиняє ці злочини). Якщо дитина стає учасником цих подій, то потрібно зрозуміти, як взагалі дитина потрапила до цієї компанії і що вона може переживати, коли стає свідком злочину. Діти – це особливі свідки, які через свій розви &nbsp;ток та когнітивні навички можуть залежати від тих, хто їх виховує. Тому кримінально правова характеристика в криміналістичних аспектах щодо запобігання насильницьким діям стосовно дитини визначається державою, що є одним із головних завдань, які вона перед собою ставить. Потрібно вдосконалити заходи правового захисту дітей від насильства, щоб виховати здорове суспільство.</p> 2021-12-22T12:03:23+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/284 ПОНЯТТЯ ТА РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РЕАЛІЗАЦІЇ ЮВЕНАЛЬНОЇ АНТИДЕВІАНТНОЇ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ 2021-12-22T12:43:23+00:00 А. С. Сизоненко library@onua.edu.ua <p>Статтю присвячено організаційним питанням запобігання ювенальній злочинності як проблемі загальнодер &nbsp;жавного характеру. Очікувати позитивної динаміки у зниженні рівня цього негативного явища у країні можна лише за умови практичного втілення конкретних заходів відповідної політики. Кримінологічні знання про харак &nbsp;терні риси й особливості деморалізації та криміналізації дітей зумовлюють проведення в державі не лише анти &nbsp;кримінальної, а й цілеспрямованої та ефективної ювенальної антидевіантної кримінологічної політики, необхід &nbsp;ною умовою якої є належне організаційне забезпечення діяльності державних органів і громадських об’єднань у сфері запобігання ювенальній злочинності. Емпіричною базою дослідження стали наукові праці вчених у галузі кримінології та адміністративного права. Завдяки поєднанню загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема діалектичного, формально юри &nbsp;дичного, порівняльного аналізу й синтезу, авторові вдалося опрацювати наявний у правовій науці емпіричний матеріал та отримати власні наукові висновки, що корелюються з метою і завданнями статті. Зазначено, що розпорошеність (за численними напрямами та рівнями профілактики) завдань у сфері запобі &nbsp;гання ювенальній злочинності вимагає неабияких організаційних зусиль щодо забезпечення системної та ефек &nbsp;тивної діяльності різних за правовим статусом і набором повноважень суб’єктів та інших учасників цього процесу. Пропонується авторське визначення організаційного забезпечення діяльності державних органів і громад &nbsp;ських об’єднань у зазначеній сфері правовідносин. Наголошується на тому, що організаційне забезпечення має додатковий (допоміжний) характер стосовно безпосередньо кримінологічної (запобіжної) діяльності суб’єктів запобігання ювенальній злочинності, проте є обов’язковою та необхідною умовою для ефективної реалізації юве &nbsp;нальної антидевіантної (кримінологічної) політики в державі. Ключові слова: дитина, правопорушення, ювенальна злочинність, запобігання, організаційне забезпечення, державна політика.</p> 2021-12-22T12:10:43+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/285 ЭЛЕКТРОННОЕ УГОЛОВНОЕ ДЕЛО 2021-12-22T12:43:32+00:00 технічний редактор niznb206@gmail.com <p>Сокурова Е. Ж. ЕЛЕКТРОННА КРИМІНАЛЬНА СПРАВА: ДОСВІД КАЗАХСТАНУ У статті розглядається досвід Казахстану щодо ведення електронного судочинства у кримінальних справах. Наведено різні функціонали, що реалізуються в рамках концепції «Е кримінальна справа», а також демонстру ється один із таких функціоналів, як «Публічний сектор» Інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових роз слідувань». Авторка дійшла висновку щодо ефективності ведення кримінального судочинства в електронному форматі.</p> 2021-12-22T12:16:33+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/286 ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 2021-12-22T12:43:34+00:00 І. І. Кравчук library@onua.edu.ua М. В. Андрушко library@onua.edu.ua <p>&nbsp;У статті розглянуто поняття взаємодії органів досудового розслідування з оперативними підрозділами Наці &nbsp;ональної поліції в межах кримінального провадження та з метою розкриття і розслідування кримінальних пра &nbsp;вопорушень. Вона передбачає використання спільних зусиль у розкритті та розслідуванні кримінальних право &nbsp;порушень через поєднання методів та засобів, властивих цим службам. Звертається увага на необхідність такої взаємодії і вказується на її ефективність. Взаємодія слідчого та оперативних підрозділів зумовлена такими об’єк &nbsp;тивними передумовами, як спільність завдань; відмінність у повноваженнях; специфічність сил, засобів та методів боротьби зі злочинністю; самостійність та підвищення рівня роботи з попередження та розкриття кримінальних правопорушень. Взаємодія між слідчим та оперативними підрозділами може реалізовуватися як у процесуальній формі, врегульованій нормами кримінального процесуального законодавства, так і в непроцесуальній, або орга &nbsp;нізаційній. Окрема увага приділяється визначенню та аналізу основних принципів такої взаємодії в криміналь &nbsp;ному провадженні, що забезпечують повне, швидке та неупереджене досудове розслідування кримінальних пра &nbsp;вопорушень. Основними принципами взаємодії слідчого з оперативними підрозділами є дотримання законності, конституційних прав і свобод громадян; комплексне використання сил та засобів; персональна відповідальність кожного; самостійність слідчого в прийнятті рішень, а оперативних підрозділів – у виборі засобів та методів опе &nbsp;ративно розшукової діяльності; узгодженість планування слідчих дій та оперативно розшукових заходів; безпе &nbsp;рервність взаємодії в межах розслідування та розкриття кримінальних правопорушень до прийняття рішення щодо кримінальної справи. Установлено також основні завдання взаємодії: забезпечення невідкладних слідчих дій та оперативно розшукових заходів під час кримінальних правопорушень; всебічне та об’єктивне розслідуван &nbsp;ня кримінальних правопорушень, своєчасне викриття та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які їх вчинили, а також розшук осіб, що зникли; вживання заходів, спрямованих на відшкодування матеріальних збитків, завданих громадянам та організаціям незалежно від форм власності злочинними діями винних осіб.&nbsp;&nbsp;</p> 2021-12-22T00:00:00+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/287 ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ГРОШОВИХ КОШТІВ АБО ІНШОГО МАЙНА, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ СПОСОБОМ 2021-12-22T12:43:43+00:00 Р. С. Тютюнник library@onua.edu.ua В. В. Зарубей library@onua.edu.ua <p>Статтю присвячено дослідженню актуальних питань криміналістичної характеристики протиправної діяль &nbsp;ності щодо легалізації грошових коштів (майна), здобутих злочинним способом, та особливостям здійснення досудового розслідування. Зважаючи на те, що легалізація (відмивання) грошей або майна, здобутих злочинним способом, наразі стала глобальною загрозою економічній безпеці держави, дослідження обставин, які сприяють вчиненню вказаного кримінального явища, є надзвичайно важливим. Актуальність цього питання не викликає сумнівів, адже тіньова злочинна діяльність набула світового роз &nbsp;маху. Ще в недалекому минулому такі кримінальні правопорушення вчинялися, як правило, з метою вкладе &nbsp;них легалізованих коштів у певний вид підприємницької діяльності для отримання прибутку. Сьогодні грошові кошти або майно, здобуті злочинним способом, використовуються для фінансування тероризму, здійснення актів корупційного характеру, незаконного обігу зброї, викрадення людей тощо. Незважаючи на те, що цій тематиці присвячена значна кількість наукових досліджень, єдиного визначення поняття «тіньова економіка» немає, саме тому автором досліджено це поняття як вид діяльності, спрямованої на порушення податкового законодавства з метою отримання високих доходів та мінімальними витратами. Також вивчено питання взаємозв’язку легалізації коштів або майна, здобутих злочинним способом, із тіньовим сектором економіки. У роботі розглянуто поняття легалізації («відмивання») грошей (майна), проаналізовано склад цього кримі &nbsp;нального правопорушення, адже правильне визначення його складників забезпечує правильну кваліфікацію. Автор у своїй роботі розглянув історичний розвиток такого кримінального явища, як відмивання грошей, причи &nbsp;ни, умови скоєння кримінальних правопорушень у сфері економіки та наслідки такого виду злочинної діяльності. Також здійснено огляд міжнародного законодавства щодо розслідування легалізації коштів або майна, здобу &nbsp;тих злочинним способом, та напрями використання світового досвіду національними слідчими органами.</p> 2021-12-22T12:29:58+00:00 ##submission.copyrightStatement## http://chernvisn.onua.edu.ua/index.php/chern/article/view/288 РОЛЬ СУДДІ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ СПРАВ ПРО ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО 2021-12-22T12:43:53+00:00 О. С. Асташева library@onua.edu.ua В. М. Чебан library@onua.edu.ua <p>&nbsp;У сучасній реальності судді не часто вміють ідентифікувати вияви домашнього насильства, визначати його вплив на правові наслідки. Дуже важливо не допустити впливу власних або чужих гендерних чи інших стерео &nbsp;типів на вирішення судових справ, пов’язаних із домашнім насильством. Наразі чинним законодавством внесе &nbsp;ні революційні зміни щодо цих питань. Зокрема, запроваджено обмежувальні заходи при обранні запобіжного заходу стосовно підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, що передбачено ч. 6 ст. 194 КПК України. Крім цього, кривдник може бути направлений судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Програма для кривдників – це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та який спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього неагресивної психологічної моделі поведінки в приватних стосунках. При цьому, на нашу думку, суду доцільно саме з підготовчого засідан &nbsp;ня призначати органу пробації складання досудової доповіді, оскільки в такому разі орган пробації вже може рекомендувати відповідний вид пробаційної програми. Є два види пробаційних програм: корекційна програма та пробаційна програма для кривдників, за виконанням якої здійснюють нагляд саме органи пробації. Відповідно до внесених у кримінально процесуальне законодавство змін забороняється відмова потерпілого від обвинувачен &nbsp;ня в кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення в кримінальних правопорушеннях, пов’яза &nbsp;них із домашнім насильством. А угода про примирення в кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. На рівні українського законодавства під час вирішення справ про домашнє насильство доцільно запровадити колегіальні обговорення за участі представників: громадських та соціальних служб; поліції, яка б надавала суду відеодокази; прокуратури, суддів, адвокатів, оскільки дуже важливим є зв’язок між всіма органі &nbsp;заціями, які долучаються до вирішення цього питання. А також украй важливим було б запровадження в україн &nbsp;ських судах спеціалізації з розгляду справ, пов’язаних із домашнім насильством.</p> 2021-12-22T12:37:36+00:00 ##submission.copyrightStatement##