ЩОДО ВИМОГ ДО ОСОБИ, ЯКА ПРЕТЕНДУЄ НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У КРАЇНАХ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ
Анотація
Право на отримання професійної правничої допомоги є невід’ємним та гарантованим Конституцією України правом кожної особи. Покладаючи обов’язок щодо надання правничої допомоги на професійній основі на адвокатів, законодавець встановив і кваліфікаційні вимоги до особи, яка претендує на заняття адвокатською діяльністю.
Дослідження питання щодо порядку набуття права на заняття адвокатською діяльністю, сутності вимог до особи, яка претендує на отримання статусу адвоката, завжди повинно здійснюватись у порівнянні з зарубіжним досвідом. Це, в свою чергу, дозволить забезпечити доступ до професії виключно особам, яким можна довірити виконання тих завдань, які покладені на інститут адвокатури – кваліфікованим, з високими моральними та особистими якостями,
Статтю присвячено комплексному дослідженню порядку набуття права на заняття адвокатською діяльністю, вимог до особи, яка претендує на отримання статусу адвоката в Україні та у країнах пострадянського простору. Проаналізовано чинне національне законодавство в частині доступу до професії адвоката та законодавство зарубіжних країн.
Метою статті є комплексне порівняльно-правове дослідження вимог до особи, яка претендує на заняття адвокатською діяльністю в Україні та в країнах пострадянського простору, виявлення загальних та відмінних умов задля внесення пропозиції щодо удосконалення законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Наукового дослідження потребують питання визначення можливості законодавчого закріплення пільгових умов для певних категорій осіб, які виявили бажання отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, орієнтуючись на зарубіжний досвід.
На основі проведеного порівняльного дослідження автором надано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Посилання
2. Сафулько С. Українська адвокатура: в очікуванні вчорашнього дня. Право України, 2010, № 3, с. 139.
3. Про адвокатів та адвокатську діяльність: Закон Азербайджанської Республіки від 10 червня 2011 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurasian-advocacy.ru/azerbajdzhanskaya-respublika.
4. Про адвокатуру: Закон Республіки Вірменія від 14 грудня 2004 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.legislationline.org/download/id/7436/file/Armenia_law_advocacy_2004_ru.pdf.
5. Про адвокатську діяльність: Закон Республіки Казахстан від 4 грудня 1997 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurasian-advocacy.ru/respublika-kazakhstan/612-ob-advokatskoj-deyatelnosti.
6. Про адвокатуру і адвокатську діяльність у Республіці Білорусь: Закон Республіки Білорусь від 30 грудня 2011 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.by/dfiles/1474252545.doc.
7. Про адвокатську діяльність: Закон Грузії від 20 червня 2001 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurasian-advocacy.ru/gruziya/608-zakon-gruzii-ob-advokatskoj-deyatelnosti;
8. Про адвокатську діяльність та адвокатуру в Російській Федерації: Федеральний Закон від 31.05.2002 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.consultant.ru/document/ cons_doc_LAW_36945/.