ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ ЯК ДОКАЗІВ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

  • С. А. Чванкін Асоціація слідчих суддів України, Київський районний суд м. Одеси
Ключові слова: цивільний процес, судове доказування, паперовий документ, юридична сила доказу, релевант- ність доказів, комбінований документ

Анотація

У науковій статті досліджено характеристики електронного документа як доказу в цивільному процесі. Дове- дено існування тенденції до постійного збільшення питомої ваги електронних документів у загальній масі судових доказів через поступовий перехід на електронний документообіг в органах державної влади та місцевого самовря- дування, стрімкий розвиток електронної комерції та інші процеси диджиталізації суспільних відносин. Розкрито етапи формування електронного документа, розглянуто матеріальні, електронні та комбіновані доку- менти і можливість їх використання як доказів у цивільних справах, визначено переваги та хиби електронних документів порівняно з матеріальними. Проаналізовано ознаки електронних документів як доказів у цивільному судочинстві. Встановлено різницю між обов’язковими та факультативними реквізитами електронного документа й визначе- но вплив електронного підпису на юридичну силу та допустимість електронного документа як доказу в цивільній справі. Визначено як саме факультативні реквізити, зокрема такі як електронна печатка та електронна позначка часу, впливають на юридичну силу електронного документа, його доказову силу, релевантність у процесі судового доказування фактичних обставин цивільної справи. Охарактеризовано відмінності між оригіналом електронного документа як доказу в цивільному процесі та його копіями, а також порядок засвідчення копій електронних документів для їх подання до суду. Визначено проце- суальні особливості використання електронних документів у процесі судового доказування в цивільних справах. У процесі здійснення характеристики комбінованих документів як доказів у цивільному судочинстві встанов- лено їхні відмінності від матеріальних та електронних документів, а також встановлено ознаки, за якими визна- чається їх належність до письмових чи електронних доказів у цивільному процесі. Зроблено висновок, що особливістю використання електронних документів як доказів у цивільних справах є те, що їхня юридична сила залежить від наявності електронного підпису.

Біографія автора

С. А. Чванкін, Асоціація слідчих суддів України, Київський районний суд м. Одеси

кандидат юридичних наук, доцент, голова

Посилання

Деякі питання документування управлінської діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України

від 17 січня 2018 р. № 55. Офіційний вісник України. 2018. № 23. Ст. 770.

Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV.

Відомості Верховної Ради України. 2003. № 36. Ст. 275.

Павлова Ю.С. Електронний документ як джерело доказів у цивільному процесі : автореф. дис. … канд.

юрид. наук. Одеса, 2019. 20 с.

Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18.03.2004 р. № 1618-IV. Відомості

Верховної Ради України. 2004. № 40-41, 42. Ст. 492.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду : Рішення Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#Text.

Андронов І.В. Юридична сила судових доказів у цивільному процесі. Новели цивільного процесуального законодавства: докази та доказування : матеріали Міжнародної науково-практичної

конференції, м. Одеса, 14 вересня 2020 р. / Уклад.: Стоянова Т.А., Островська Л.А Сатановська О.В.; за

загальною редакцією д.ю.н., професора Н.Ю. Голубєвої. Одеса : Фенікс, 2020. С. 12–15. URL: https://

hdl.handle.net/11300/13083.

Про електронні довірчі послуги : Закон України від 05.10.2017 р. № 2155-VIII. Відомості Верховної Ради. 2017 № 45. Ст. 400.

Про затвердження вимог у сфері електронних довірчих послуг та Порядку перевірки дотримання вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 р. № 992. Офіційний вісник України. 2018. № 98. Ст. 3227.

Гонгало С.И. Классификация электронных документов как объектов судебной технико криминалистической экспертизы документов. Вестник Томского государственного университета. 2013.

№ 367. С. 95–97.

Сіренко О.В. Електронні докази у кримінальному провадженні. Міжнародний юридичний вісник:

актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2019. Вип. 14. С. 208–214.

Морозова Г. З оригіналом не згідно. Закон і Бізнес. 2018. № 18–19. URL: https://zib.com.ua/ua/

print/132878-abi_notariusi_mogli_zasvidchuvati_paperovi_kopii_e-dokaziv_z.html.

Проект Закону про внесення змін до статті 100 Цивільного процесуального кодексу України (щодо

засвідчення копій електронних доказів) № 8281 від 17.04.2018 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/

zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=8281&skl=9.

Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 05.07.2012 р. № 5076-VI. Відомості

Верховної Ради. 2013. № 27. Ст. 282.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.09.2019 р. у справі № 520/17122/19. URL:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/84585928.

Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус : Закон України від 20.11.2012 р. № 5492-VI. Відомості Верховної Ради. 2013. № 51. Ст. 716.

Опубліковано
2021-02-11
Розділ
Статті