ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Анотація

  У статті розглянуто основні питання впровадження та становлення галузі альтернативної енергетики, що має поступово зменшити обсяг споживання викопних природних ресурсів, а згодом і замінити їх собою. Встановлено, що нині глобальний ринок відновлюваних джерел енергії динамічно розвивається й немає серйозних передумов для зміни такої тенденції в прогнозованій перспективі. Безперечно, позитивом є те, що Україна не проґавила цього тренду. Цей ринок залишається інвестиційно привабливим, незважаючи на всі недосконалості українського законодавства. Констатовано, що Україна використовує для власних потреб різноманітні джерела енергії, але в останні роки внаслідок змін цінової кон’юнктури та технологій частка інших видів енергії у споживанні поступово зростає. Альтернативні джерела енергії являють собою відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, гідротермальна, аеротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, і вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів. Найбільш затребуваними серед них є сонячна та вітрова енергетика, гідроенергетика, виробництво електроенергії з біомаси. Визначено основні тенденції розвитку законодавства в досліджуваному секторі економіки країни та встановлено тенденцію до ухвалення численної кількості підзаконних нормативно-правових актів, що визначають державну стратегію розвитку ринку відновлюваних джерел енергії та їх широкого використання. Досліджено низку законів, які встановлюють відносно нові категорії в енергетичному секторі, зокрема «зелений» тариф, аукціонний продаж квот, що виступають чинниками інвестиційної привабливості альтернативної енергетики в Україні. Узагальнюючи, можна сказати, що майбутнє української енергетики за відновлюваними джерелами енергії, використання та ефективність яких залежить від стратегічної грамотності, прозорості й передбачуваності правил гри, які встановлює держава.