ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЛІСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В ПЕРІОД ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Анотація

  Розглянуто особливості юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства в Російській імперії в період із другої половини ХІХ ст. – на початку ХХ ст. Період другої половини ХІХ – початку ХХ ст. визначаль- ний у розвитку імперського законодавства, оскільки тоді було ухвалено значну кількість нормативно-правових актів, зокрема й тих, що регулювали лісоохоронну сферу. Встановлено, що лісові ресурси на українських землях були різними за своїм складом, до того ж спостерігалася тенденція до їх погіршення. Здебільшого політика росій- ської влади до українських лісів мала колоніальний характер. Доведено, що на українських землях діяло росій- ське імперське законодавство, особливістю якого була наявність значної кількості нормативно-правових актів, присвячених юридичній відповідальності за порушення лісового законодавства. Розглянуто основні положення нормативно-правових актів, що регулювали питання притягнення до відповідальності за лісопорушення, зокрема Статут про ліси (1842 р., 1876 р., 1905 р.), Кримінальне уложення 1903 р., «Положення про збереження лісів» 1888 р., Устав про покарання, що накладаються мировими суддями 1885 р. та інші. Наголошено на тому, що, незважаючи на значні досягнення в кодифікації лісоохоронних норм, імперське лісове законодавство не враховувало природних особливостей українських лісів. Детально досліджено положен- ня Статуту про ліси в редакції 1905 р. Розгляд правопорушень, які ввійшли до змісту цього кодифікованого акта, поділено на групи: 1) перерубка казенного лісу більш ніж 10 дерев на кожних 100 стволів (ст. 762); 2) заготівля лісових виробів у казенних лісах у кількості більш ніж 10 на кожних 100 одиниць (ст. 763); 3) продаж лісу, отри- маного від держави безплатно (ст. 764); 4) продаж казенного лісу, який був призначений на використання як сиро- вина на підприємствах (ст. 769); 5) продаж лісу чи лісоматеріалів, отриманих у селянських лісах, із порушенням правил стосовно вимог продажу лісу (ст. 777). У цьому ж розділі ст. 671 регламентувала, що в разі порушення лісового законодавства винні підлягали покаранню згідно з пунктами Уложення про покарання 1885 р., а також Статутом про покарання, що накладаються мировими суддями 1864 р. Зі свого боку, ст. 672 встановлювала від- повідальність у вигляді штрафів за рубку лісу в обсягах, що перевищують вказані значення в лісорубному білеті.