ІНДИВІДУАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ

Анотація

   У статті визначено поняття індивідуально-профілактичного запобігання злочинам, що вчиняються державними службовцями, під яким слід розуміти комплекс різнорідних заходів, що ґрунтуються на кримінологічних знаннях про специфічні антисуспільні риси державних службовців, які вчиняють злочини, індивідуальному кримінологічному прогнозуванні їх виникнення та розвитку і спрямовані на виявлення і припинення, упере- дження формування, вчасну діагностику та нейтралізацію, обмеження можливостей кримінальної протиправної діяльності. Основними напрямами індивідуально-профілактичного запобігання щодо конкретного державного службовця є: виявлення «небезпечних» категорій співробітників; встановлення осіб, непридатних або малопридатних до певної діяльності; підбір резерву для висунення на керівні посади: формування професійно важливих якостей для резерву на висування; стимулювання самовиховання і саморозвитку особистості у структурі резерву на висування; визначення рівня антикорупційної стійкості особистості; поліграфічне дослідження особи; моніторинг особистісних ознак, матеріального становища і способу життя державного службовця. Об’єктами індивідуально-профілактичного запобігання серед державних службовців є не лише суб’єкти вчинення, які допустили порушення службової дисципліни та мають відхилення в поведінці, а й імовірні порушники («групи ризику»). Предметом такого запобігання є зовнішні та внутрішні чинники впливу, зокрема: поведінка та спосіб життя службовців; специфічні соціально-правові, кримінологічні та моральні ознаки особи службовця, які можуть свідчити про їхню антисоціальну спрямованість; сімейно-побутове середовище; наявність систематичних конфліктних ситуацій та протиріч між колегами по роботі тощо. Звернено увагу, що в кожному конкретному випадку на основі типової моделі індивідуального кримінологічного прогнозу необхідно розробляти прогностичну модель, що найповніше враховувала б широкий спектр особистісних якостей та властивостей державного службовця, який об’єктивно потребує профілактичного впливу, і на його підставі – спеціальні тактичні заходи індивідуального запобігання.