Теоретико-правові питання вдосконалення процедури вирішення трудових спорів
Анотація
У статті розглянуто основні теоретико-правові аспекти вдосконалення процедури вирішення трудових спорів в Україні з урахуванням основоположних міжнародних стандартів. Виділено алгоритм вирішення трудових спо- рів в Україні, який передбачає поділ на індивідуальні та колективні трудові спори. Доведено, що актуальним у застосуванні трудового законодавства є поділ трудових спорів на спори права та спори (конфлікти) інтересів. Дослідження практики вирішення трудових спорів в Україні показало, що індивідуальні трудові спори зосере- джені на судовому порядку їх вирішення, а колективні трудові спори, навпаки, мають лише позасудовий порядок урегулювання трудових спорів і позбавлені можливості розгляду в суді. Зазначається, що оскільки трудові спори вирішуються інстанціями та судами різної юрисдикції, законодавча база щодо питань, пов’язаних із трудовими спорами, не є систематизованою. Зауважено, що з метою реформування трудового законодавства необхідно взяти до уваги поширене в країнах ЄС так зване превентивне посередництво, яке прагне запобігти виникненню трудо- вої суперечки із самого початку шляхом «застережливого» втручання в трудові стосунки; таке втручання сприяє налагодженню співпраці між підприємцями і працівниками, органи посередництва надають сторонам трудових відносин допомогу в налагодженні регулярних двосторонніх контактів, у формуванні та в діяльності спільних органів, проводять інформаційну, консультаційну і просвітницьку роботу, організовують опитування, підвищен- ня кваліфікації працівників профспілок, керівного персоналу підприємств, сприяють укладенню колективних договорів і ефективному функціонуванню системи колективно-договірного регулювання праці. Виділено, що реформування системи розгляду трудових спорів повинно передбачати комплексні дії щодо якісної зміни всієї системи матеріального та процесуального права, включаючи норми не лише трудового, а й цивільно-процесуаль- ного права, та запропоновано відповідні доповнення до Цивільного процесуального кодексу України.
Посилання
Бурак В.Я. Альтернативним способам вирішення трудових спорів необхідне законодавче забезпечення. Університетські наукові записки. 2017. № 3. С. 184–192. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2017_3_18
Гридін О.М. Процедурні правовідносини під час
вирішення індивідуального трудового спору. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. № 1. С. 59–62.
Жернаков В.В. Трудові спори та порядок їх розгляду : навч. посіб. Харкыв : Нац. ун-т «Юрид. акад.
України ім. Ярослава Мудрого», 2013. 110 с.
Мельник В.В. Окремі проблеми правової регламентації вирішення індивідуальних трудових спорів.
Наукові записки ХЕПУ. 2018. № 1. С. 20–23.
Ротань В.Г. Науково-практичний коментар законодавства України про працю. 15-те вид., допов. і переробл. Київ : Алерта, 2013. 686 с.
Чанишева Г.І. Вирішення колективних трудових спорів як форма соціального партнерства (окремі питання). Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2001. № 13. С. 264–272. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VKhnuvs_2001_13_49
Штефан О.О. Окремі питання вирішення трудових спорів у порядку цивільного судочинства. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 2. С. 80–83. URL: http://www.lsej.org.ua/2_2019/22.pdf
Labour legislation guidelines. URL: http://www.ilo.org/legacy/eng-lish/dialogue/ifpdial/llg/noframes/
ch4.htm#3
Запара С. Формування моделі вирішення трудових спорів в Україні на основі гармонізації українського законодавства та європейських стандартів. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради
України. 2012. № 4. С. 101–107.
Рекомендація МОП щодо добровільного примирення та арбітражу № 92 від 29.06.1951 р. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_232
Європейська соціальна хартія. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062#Text