ГЕГЕЛЬ

ЙОГО ВОРОГИ Й КРИТИКИ (ДО 190 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ)

  • І. М. Коваль Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»
  • О. М. Ратушна Інститут гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»
Ключові слова: держава, право, закон, особистість, філософія

Анотація

У статті акцентовано увагу на тому, що Гегель залишив надзвичайно велику спадщину не тільки у філософії, але й у праві політиці, релігії, педагогіці, естетиці. Його твори і у наш час не втратили своєї соціальної цінності та актуальності. Основний акцент робиться на житті та творчості мислителя, яке проходило в напруженій інте­лектуальній праці, осмисленні існуючих соціально-політичних, правових, етико-релігійних проблем суспільства та їх філософській оцінці. Доведено величезний вплив християнської релігії, моральних чинників суспільства і держави на філософську систему Гегеля, яка побудована на філософії ідеалізму. Згідно з цією концепцією пер­шоджерелом розвитку та існування оточуючого світу, життя та діяльності суспільства виступає світовий дух.

Під час аналізу існування та розвитку суспільства центральне місце мислитель відводив державі, державно­му управлінню та видатним особистостям. Ці та інші його ідеї стали важливим поштовхом та суттєвим чинни­ком для критики. Перше місце у філософії Гегеля посідає держава, людина практично позбавлена прав та свобод та є беззахисною перед владою. У зв’язку з цим деякі критики оголосили його теоретиком тоталітаризму та анти- ліберальним філософом.

Слід підкреслити, що найбільшій критиці піддавалася діалектика взаємозв’язку держави і права, громадян­ського суспільства, а також роль та місце особистості в історичному процесі. Варто зазначити також, що найбільш об’єктивна характеристика гегелівської спадщини прослідковується в працях таких відомих вчених, як В. Асмус, А. Гулига, Б. Кедров, В. Лазарєв, В. Нерсесянц, А. Піонтковський та інші.

Філософська спадщина Гегеля як за життя, так і після смерті викликає чисельні дискусії та критику. Попри це, його внесок в історію світової науки та культури важко переоцінити. Таким чином, філософсько-політичні, правові концепції великого німецького мислителя не втратили своєї актуальності, особливо важливим чинником вони виступають в сенсі осмислення сучасних складних проблем в забезпеченні прав і свобод громадян, незалеж­ності та суверенітету.

Біографії авторів

І. М. Коваль, Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка»

кандидат юридичних наук, доцент кафедри історії та філософії права

О. М. Ратушна, Інститут гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»

старший викладач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини

Посилання

Фішер К. Гегель, его жизнь, сочинения и учение. Москва, 1933. 697 с.

Гегель Г. В. Ф. Филостофия права. Пер. с нем. Ред. Д.А. Керимов, В.С. Нерсесянц. М., 1990. 524 с.

Гегель. Работи разних лет. В 2-х томах. Сост. А.А. Гулига. М., 1971. Т. 2. 630 с.

Гулига А.В. Гегель. М. 1970. 272 с.

Дворцов А.Т. Гегель. М. 1972. 171 с.

Цьолух С.Т. Мислителі Європи. Вінниця, Саміздат. 2011. 664 с.

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Київ. Видавництво «Основи». 1994. Т. 2. 494 с.

Галанза П.Н. Об оценке учения Гегеля о госу-дарстве и праве. Государство и право. 1956. № 9.

С. 16-26.

Нерсесянц В.С. Гегелевская діалектика полити-ки. Вопроси философии. 1970. № 8. С. 16-24.

Нерсесянц В.С. Гегель. М. Наука. 1979. 112 с.

Нерсесянц В.С. Гегелевская діалектика права: етатизм против тоталитаризма. Вопроси философии. 1975. № 11. С. 154-150.

Пионтковский А.А. Учение Гегеля о пра¬ве и государстве и его уголовно-правовая теорія. М. 1963. 468 с.

Нерсесянц В.С. «Філософія права»: история и современность // Гегель Г.В.Ф. Философия права. Пер. с нем.: Ред. Д.А. Керимов, В.С. Нерсесянц. М. 1990. С. 3-43.

Маньковский Б.С. Актуальние проблеми геге-левской философии права. 6 Международний гегелевс¬кий философский конгресс. М. 1968. С. 12-18

Ойзерман Т.И. Амбивалентность философии. М. Наука. 2011. 399 с.

Кечекьян С.Ф. Гегель и историческая школа права. Правоведение. 1967. № 1. С. 104-109.

Нерсесянц В.С. Правовое государство: история и современность. Вопроси философии. 1989. № 2. С. 13-16.

Опубліковано
2021-04-27
Розділ
Статті