КОНЦЕПЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ І ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ
ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТИ
Анотація
Статтю присвячено характеристиці теоретичного та конституційно-правового аспектів концепції соціальної та правової держави в Україні. Аналіз теоретичних аспектів соціальної, правової держави та її місця у сучасній політичній і юридичній науках дає змогу не лише зробити певні висновки щодо методологічного змісту поняття соціальної, правової держави, специфіки її існування та основних механізмів взаємодії з громадянським суспільством, з одного боку, та державною владою з іншого, а й окреслити ще один надзвичайно вагомий зріз цієї проблеми.
Політико-правове значення ідеї соціальної, правової держави у стратегічному процесі українського державотворення, як і її роль у формуванні напрямів розвитку сучасної політичної практики, сприяє визначенню проблематики досліджень конституційно-правового забезпечення тих процесів, що супроводжують запровадження принципів соціальної, правової держави та виступають тими показниками, які дають змогу в юридичному плані зафіксувати ступінь реалізації тих чи інших норм, принципів, механізмів, правил, що визначають соціальну, правову державу.
Конституція України створила міцні основи для розвитку соціальної, правової держави. Основні ознаки такої держави закріплені у конституційних принципах: визнання пріоритету прав і свобод людини та громадянина; взаємна відповідальність держави і громадян; поділ державної влади на виконавчу, законодавчу та судову; соціальна справедливість, гуманізм, демократична форма правління та інші. Проте встановлення зазначених норм, як і тривалий процес побудови демократичної, правової, соціальної держави, потребує негайного приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування усіх інститутів влади в Україні, закріплених у діючому законодавстві, відповідно до нових політико-правових умов їх діяльності та розвитку.
Органи державної влади мають, з одного боку, забезпечити виконання вимог чинного законодавства, а з іншого - створити досконалу законодавчу базу, яка б забезпечувала стабільний рух України в проголошеному європейському напрямі, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини як альфи і омеги всіх державотворчих процесів.
Посилання
2. Бабкін В. Проблема соціальної держави в сучас¬ній Україні. Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї / Редколегія: М.І. Михальчен- ко, Ф.М. Рудич. Київ : Вид-во Укр. фін. ін.-ту меседж. і бізнесу, 1999. 325 с.
3. Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади реформу-вання правової системи України. Правова держава. Київ, 1996. Вип.7. С. 50-56.
4. Юзьков Л.П. Верховенство Конституції і консти- туційність законів. Правова система України: теорія і практика. Київ : Наукова думка, 1992. С. 17-20.
5. Селіванов В.М. Правовий розвиток українсько¬го суспільства як складова його демократичної тран-сформації. Державно-правова реформа в Україні. Київ,
1997. С. 105-109.
6. Погорілко В.Ф. Основні фактори і закономірнос¬ті становлення та розвитку правової системи України. Правова система України: теорія і практика. Київ, 1993. С. 24-25.
7. Мурашин Г.О. Конституційні засади організації і діяльності Конституційного Суду України. Правова держава. Київ, 1997. Вип.8. С. 80-83.
8. Козюбра М.І. Конституційний суд в системі органів державної влади. Державно-правова реформа в Україні. Київ, 1997. С. 20-23.
9. Речицкий В.В. Конституция как форма освоения власти. Права человека в Украине: информ. - аналит. бюл. Укр.- Амер. бюро защиты прав человека. 1994. Февраль. Киев - Харьков. С. 75-83.
10. Топорнин Б.Н. Конституционная реформа в СССР: предпосылки и основные направления. Кон-ституционная реформа в СССР: актуальные проблемы. Москва, 1990. С. 3-19.
11. Опришко В. Конституція України - осно¬ва розвитку законодавства. Право України. 1997. № 8. С. 14-16.
12. Павловський М. Ідеологія прогресивних реформ для України. Київ : Техніка, 1998. 56 с.
13. Орзіх М.П. Глобалізація доктрини прав людини і громадянина. Правова держава. Київ,
1998. Вип. 9. С. 24-28.
14. Шаповал В. Конституція України як норматив-но-правовий акт. Право України. 1997. №10. С. 3-6.
15. Назаренко Е.В. Запровадження в життя Консти-туції - головна мета сучасного етапу правової рефор¬ми державної влади. Конституція України - основа подальшого розвитку законодавства : [зб. наук. пр.]. Київ : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. Вип. 2. С. 36-44.
16. Ткачук А. Місцеве самоврядування в Україні. Розбудова держави. 1997. № 7-8. С. 71-83.
17. Білоус А. До і після Конституції. Нова політи¬ка. 1996. № 3. С. 5-16.
18. Димитров Ю.Д. Правовое государство. Акту¬альні проблеми держави і права. Одеса, 1998. С. 16-24.
19. Актуальные проблемы правоведения за рубежом: сборник. Вып. 4: Конституционное право и демократия / отв. за вып. Е. В. Алферова; авт. кол.: И. А. Андреева [и др.]; РАН. ИНИОН. Моск. юрид. ин-т. Москва, 1993. 147 с.
20. Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, пра¬вова держава і політична свідомість громадян. Київ : ІСДО, 1994. 112 с.
21. Шемшученко Ю.С. Україна: проблеми форму-вання правової держави. Правова держава: Збірник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корець- кого НАН України. Київ, 1992. № 1. С. 6-11.
22. Колосова Н.М. Конституционная ответствен-ность - самостоятельный вид юридической ответствен-ности. Государство и право. 1997. № 2. С. 86-91.
23. Четвернин В.А. Понятия права и государства. Введение в курс теории права и гоударства [Текст] : Учеб. пособие для вузов. Москва : Дело, 1997. 120 с.
24. Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины [Текст] : учеб. пособие. Харьков : Факт,
1999. 320 с.
25. Мішина Н. В. Сучасні процеси децентралізації виконавчої влади та реформування місцевого само-врядування в Україні. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Одеса, 2014. Т. 14. С. 228-233.
26. Мішина Н. В. Право на територіальну самоорга-нізацію населення: поняття і гарантії реалізації. Юри-дичний вісник. 2009. № 1. С. 33-39.
27. Mishyna N. V. Doctrine of separation of powers at the local government level: the Ukrainian experience. Молодий вчений. 2015. № 12.1. С. 97-101.
