ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ ПІДСЛІДНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

В. В. Сидорчук

doi:10.32837/chern.v0i2.214

В. В. Сидорчук https://orcid.org/0000-0001-8457-1633

DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i2.214

Ключові слова: підслідність, компетенція, види підслідності, підходи до розуміння поняття підслідності

Анотація

Статтю присвячено дослідженню поняття підслідності у кримінальному процесі України. Автором вказано на наявні на практиці проблеми з визначенням підслідності. Проаналізовано наявні у літературі поняття. Виділено характерні ознаки підслідності. Наявність характерних ознак відповідного поняття дала змогу вказати два підходи до розуміння поняття підслідності. Перший підхід базується на характеристиці кримінальних проваджень, які розслідує визначений орган досудового розслідування, ураховуючи ознаки кримінального провадження, вказані у законі. Він був названий умовно «матеріальним». Другий – базується на розповсюдженні компетенції органів досудового розслідування щодо окремих кримінальних проваджень й їх характеристиках, які вказані у законі. Він був названий умовно «адміністративним».

На підставі відповідних підходів виділено види підслідності. Щодо «адміністративного» підходу проаналізовано наявні у законодавстві органи досудового розслідування, їх компетенцію стосовно розслідування різних видів кримінальних правопорушень, виділено такі види підслідності: відомча – визначає вид орган досудового розслідування, який буде розслідувати кримінальне провадження, і інстанційно-територіальна – серед органів досудового розслідування одного відомства визначає конкретний орган, який безпосередньо здійснюватиме досудове розслідування з урахуванням наявних ресурсів і місця вчинення кримінального правопорушення. Щодо «матеріального» підходу проаналізовано наявні у законодавстві ознаки кримінальних проваджень, які визначають підслідність відповідного органу досудового розслідування, і виділено такі види: формально-залишкова, нормативно-визначена, за зв’язком обставин, персональна, формально-умовна, умовно-персональна, умовно-цензова, умовно-віктимологічна, темпоральна і територіальна. Така кількість видів підслідності пояснюється великою кількістю встановлених у законі ознак кримінального правопорушення, які визначають підслідність відповідного органу досудового розслідування.

Посилання

1. Антикорупційне бюро наполягає, що справу Микитася і Татарова мають розслідувати детективи НАБУ. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-oleh -tatarov/31092447.html.
2. Башинская И.Г. Проблемы правовой регламентации института подследственности в российском уголовном судопроизводстве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Москва, 2007. 249 с.
3. Кицан Ю.І. Актуальність визначення підслідності кримінальних справ. Університетські наукові записки. 2008. № 3. С. 292–295. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Unzap_2008_3_56.
4. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса: Порядок производства по уголовным делам по советскому уголовно-процессуальному праву. Москва : Наука, 1970. Т. 2. 516 с.
5. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної. Харків : Право, 2010. 608 с.
6. Кицан Ю.І. Підслідність кримінальних справ: теоретичні засади вдосконалення нормативно-правового регулювання. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2012. № 2(6). URL: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12kyinpr.pdf.
7. Власова Н.А. Общие условия предварительного расследования : монография. Москва : Юрлитинформ, 2005. 144 с.
8. Чистякова В.С. Органы предварительного расследования преступлений и разграничение компетенции между ними : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Москва, 1964. 17 с.
9. Погорецький М.А. Визначення прокурором підслідності кримінального провадження. Вісник кримінального судочинства. 2016. № 3. С. 60–68.