ДО ПИТАННЯ ПРО ВІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРІВ

О. І. Яблокова

doi:10.32837/chern.v0i3.226

О. І. Яблокова

DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i3.226

Ключові слова: майнові права, особисті немайнові права, об'єкт авторського права, вільне використання твору

Анотація

аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені 1.1. Мечникова

Твори мистецтва, літератури й науки як об'єкти авторського права підлягають правовій охороні, що встановлює чіткі правила використання цих об'єктів цивільного права особами, яким автор передав майнові права. Використання виключних прав на будь-який вид творів без відповідного дозволу не є правомірним. При цьому, згідно з положеннями, установленими ст. 444 ГК України й ст. 21-25 Закону України «Про авторське право й суміжні права», допускаються випадки вільного використання творів. Основним критерієм для вільного використання твору є використання без наміру одержувати дохід. Безумовно, мають місце випадки, коли просити дозволу в автора твору є недоцільним. Зокрема, коли користувач відтворює твір в особистих цілях або для навчання. У таких випадках користувач не одержує якого-небудь доходу від такого відтворення. Крім того, подібне використання свідчить про цінність і значущість твору, отже, його автор користується відповідною репутацією та популярністю. Також допускається вільне використання твору після закінчення строку охорони майнових прав (усе життя автора (співавторів) і 70 років після смерті). При цьому вільне використання твору вказує на дотримання рівноваги між майновими інтересами автора і немайновими інтересами членів суспільства загалом. Однак закінчення строку охорони майнових прав ніяк не впливає на охорону особистих немайнових прав авторів. Інакше кажучи, вільне використання твору після закінчення 70 років не дає можливості користувачеві яким-небудь чином спотворювати, переробляти твір, якщо це буде здійснено на шкоду репутації цього об'єкта авторського права. Дотримання особистих немайнових прав автора після його смерті є обов'язковим для всіх потенційних користувачів. Це пояснюється не тільки тим, що особисті немайнові права не мають строку давності, але й тим, що необхідно зберігати задум і сутність первісного твору. Вважаємо, що це є однією з основних вимог до використання об'єкта авторського права після закінчення встановленого законом строку охорони майнових прав.

Посилання

1. Цивільний кодекс України, прийнятий Верхов¬ною Радою України 16 січня 2003. К.: Алерта, 2017.
2. Закон України «Про внесення змін до закону України “Про авторське право й суміжні права» від 11 липня 2001 №2627-Ш/ Верховна Рада України URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/ page4
3. Закон України «Про ефективне управління майно¬вими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 16 червня 2020 року № 692- IX /Верховна Рада України URL: zakon.rada.gov.ua/
4. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности: Авторское право. Спб: З-В «Юридичес¬кий центр Пресс», 2004. 535 с.
5. Дюма Р. Литературная и художественная соб¬ственность. Авторское право Франции. М.: Междуна-родные отношения, 1989. 336 с.
6. Ионас В.Я. Критерий творчества в авторском праве и судебной практике. М: Юрид. лит., 1960. 138 с.
7. Липцик Д. Авторское право и смежные права. М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002. 788 с.
8. Луткова О.В. Трансграничные авторские отно¬шения: материально-правовое и коллизионно-правовое регулирование. Диссертация на соискание ученой сте¬пени доктора юридических наук. URL: www.dissercat. com/content/transgranichnye-avtors
9. Сергеев С.А. Право интеллектуальной соб¬ственности в Росссийской Федерации: М.: Проспект, 2004. 752 с.
10. Судариков С.А. Основы авторского права. Мн.: Амалфей, 2000. 512 с.