ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДОМНОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ПРАЦІ

  • М. І. Наньєва Національний університет «Одеська юридична академія»
Ключові слова: дистанційна робота, надомна робота, трудовий договір, трудове законодавство

Анотація

У статті розглянуто правове регулювання надомної та дистанційної праці за законодавством України з ура­хуванням останніх змін, які відбулися в тому числі у зв’язку з пандемією та введенням в дію нових законів, що запобігають виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19).

У Кодексі законів про працю України закріпили окремі визначення дистанційної роботи та надомної роботи, визначили типову форму трудового договору з дистанційними та надомними працівниками, відокремили відмін­ності та деякі гарантії працівникам, які працюють на умовах трудового договору про дистанційну роботу та надо­мну роботу. Тема є досить актуальною, адже за останній час правове регулювання надомної та дистанційної праці набуло нового характеру. Також подібні види зайнятості мають певні переваги як для роботодавців, так і для пра­цівників: скорочення витрат на оренду, обладнання, тощо; збільшення прибутковості; спрощення організації процесу роботи та відпочинку.

Довгий час правове регулювання дистанційної та надомної праці деякою мірою ототожнювалося, в законодав­стві не було чіткого розмежування, що призводило до проблем на практиці. Після внесення змін у законодавство відбулися позитивні зрушення. Але, на відміну від інших країн, в Україні дистанційна та надомна робота не вре­гульовувалися нормами права на достатньому рівні досить тривалий час, що суттєво знижувало рівень захисту таких працівників.

З огляду на це можемо зазначити, що все ж таки правове регулювання дистанційної та надомної роботи на наці­ональному рівні до кінця не відповідає сучасним потребам регулювання трудових відносин та потребує подальшо­го дослідження.

У статті проведено аналіз національного законодавства щодо зазначеного питання, проаналізовано недоліки чинного законодавства у цій сфері, проаналізовано відмінності між дистанційною та надомною роботою, які були нещодавно закріплені у законодавстві, зроблені пропозиції щодо удосконалення національного законодавства. Належне правове регулювання дистанційної та надомної роботи дасть змогу також підвищити рівень зайнятості або зберегти робочі місця на підприємствах в умовах нестабільної економічної ситуації в країні. Все більше пра­цівників в усьому світі, зокрема і в Україні, віддають перевагу саме цим видам зайнятості.

Біографія автора

М. І. Наньєва, Національний університет «Одеська юридична академія»

кандидат юридичних наук, доцент кафедри трудового права та права соціального забезпечення

Посилання

1. Яковлев О.А. Теоретико-правові аспекти розвит¬ку та впровадження надомної та дистанційної праці в сучасних реаліях. Право та інноваційне суспіль¬ство. № 2 (15). 2020. С. 56-62.
2. Про затвердження Положення про умови праці надомників від 29.09.1981 року: Постанова №275/17-99. Органи влади СРСР. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text
3. Кодекс законів про працю України: Закон УРСР від 10.12.1971 р.. Відомості Верховної Ради України. 1971. Додаток до №50. Ст. 375.
4. Конвенція МОП про гідну працю домашніх пра¬цівників від 1б.06. 2011 року №189. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_530#Text
5. Проект Трудового кодексу України № 2410 від 08.11.2019 року. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=67331.
6. Бобринкова М. Правовое регулирование дистан¬ционного труда в зарубежном законодательстве. Срав-нительное трудовое право. 2011. № 5. С. 2-6.
7. Моторна І.І. Дистанційна зайнятість в умо¬вах глобалізації економіки та соціально-економічні вигоди від її використання. Україна: аспекти праці. 2008. № 3. С. 6-12.
8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосу¬ванням гнучкого режиму робочого часу: Закон Украї¬ни від 04.02.2021 року №1213-IX. Офіційний Вісник України. 2021. №20. Ст. 850.
Опубліковано
2021-09-07
Розділ
Статті