СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

Анотація

У статті визначено, що уряди всього світу використовують цифрові технології для інноваційного перетворен­ня способу своєї діяльності, обміну інформацією, прийняття рішень та надання послуг, а також для залучення та співпраці з людьми для вирішення політичних завдань, що становлять суспільний інтерес. Однак у багатьох країнах все ще бракує можливостей ефективно використовувати цифрові технології для надання доступних, надійних, швидких, персоналізованих, безпечних та інклюзивних послуг та розширення прав і можливостей людей за допомогою відкритих механізмів участі.

Розвиток електронного уряду є першочерговим пріоритетом у політичних програмах, але увага була зосере­джена насамперед на цифровій трансформації уряду на національному рівні. Місцева електронна влада також заслуговує на увагу, оскільки міські та муніципальні адміністрації мають більш безпосередню взаємодію з жите­лями та відповідають за вирішення проблем, що впливають на повсякденне життя людей. Застосування платформ електронної участі продовжує поширюватися в більшості країн, існує тенденція до створення багатофункціональ­них платформ участі, таких як форуми щодо роздумів, консультації та/або електронні петиції щодо нової полі­тики, опитування громадської думки, система скарг, повідомлення про корупцію та генерація ідей та інновацій.

У багатьох випадках використання електронної участі залишається низьким. Окрім причин, пов’язаних із доступом до технологій та цифровими навичками, відсутність розуміння мотивацій для участі в Інтернеті та неба­жання державних установ ділитися питаннями встановлення порядку денного і повноважень щодо прийняття рішень, схоже, відіграє важливу роль щодо обмеженого прогресу серед багатьох інших факторів.

Під час здійснення електронного урядування важливо дотримуватись загально прийнятих засад та ідей публіч­ного адміністрування, але при цьому адаптувати їх під новітні реалії. Важливо забезпечити ефективне та якісне виконання суб’єктами публічного адміністрування покладених на них завдань, упровадження інформаційно-ко­мунікаційних технологій, що має базуватися на чіткій методиці впровадження елементів електронного уряду, крім того, має відбуватись постійне формування спільного інформаційного простору та захищеної інфраструкту­ри органів виконавчої влади тощо.