КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОГРОЗУ АБО НАСИЛЬСТВО ЩОДО СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ ЧИ ГРОМАДЯНИНА, ЯКИЙ ВИКОНУЄ ГРОМАДСЬКИЙ ОБОВ’ЯЗОК, ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ

  • О. В. Пономаренко Національна академія внутрішніх справ
Ключові слова: погроза, насильство, службова особа, громадський обов’язок, представник влади

Анотація

Порівняльно-правове дослідження законодавства зарубіжних держав про кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, дало мож­ливість з’ясувати позитивні аспекти щодо визначення: об’єктів посягання; форм проявів об’єктивної сторони, її факультативних ознак; суб’єкта кримінального правопорушення та його ознак; форми вини та її ознак.

Родовим об’єктом погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, є державна влада (порядок здійснення державної влади), а видовим об’єктом - порядок управління (порядок державного управління). Потерпілим може бути посадова особа, представник влади, їхні родичі. Об’єк­тивна сторона досліджуваного кримінального правопорушення проявляється у таких формах, як: заподіяння тілесних ушкоджень, застосування насильства або напад із застосуванням насильства; погроза застосування насильства, застосування насильства або заподіяння тілесних ушкоджень; погроза застосування насильства чи знищення або пошкодження майна, застосування насильства або заподіяння тілесних ушкоджень; шантаж або погроза застосування насильства, застосування насильства або заподіяння тілесних ушкоджень; психічний тиск, застосування насильства або заподіяння тілесних ушкоджень.

Суб’єкт зазначеного кримінального правопорушення загальний. Вчинення погрози або насильство щодо служ­бової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, службовою особою є кваліфікуючою ознакою. Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі умислу (як прямого, так і непрямого). Мотивом вчинен­ня досліджуваного кримінального правопорушення є невдоволення діяльністю представника влади (державного службовця), а метою - перешкоджання здійсненню законної діяльності такими особами або змінення характеру такої діяльності (вчинення чи не вчинення певних дій).

Зазначені результати використані під час формулювання пропозицій щодо вдосконалення ст. 350 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок.

Біографія автора

О. В. Пономаренко, Національна академія внутрішніх справ

аспірант докторантури та аспірантури

Посилання

1. Навроцький В.О. Кримінальне законо¬давство зарубіжних держав: питання Особли¬вої частини. Львів : Юридичний факультет ЛДУ ім. І. Франка, 1999. 56 с.
2. Уголовный кодекс Австрии / пер. с нем. М. : Зеркало-М, 2001. І44 с.
3. Уголовный кодекс Азербайджанской республи¬ки. СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. 325 с.
4. Уголовный кодекс Дании / науч. ред. С.С. Беляев; пер. с датск. и англ. С. С. Беляева, А. Н. Рыче- вой. СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. 230 с.
5. Уголовный кодекс Эстонии. URL: https://www. legislationline.org/download/id/6462/file/Estonia_CC_ as_of_2002_ru.pdf.
6. Уголовный кодекс Республики Казахстан. URL: https://zakon.uchet.kz/rus/docs/K1400000226.
7. Уголовный кодекс Латвийской Республики. СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. 313 с.
8. Уголовный кодекс Литвы. URL: http://www. law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1243877&subro= 100107735,100107738#text.
9. Уголовный кодекс Республики Молдова. URL: http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view.
10. Уголовный кодекс Нидердандов. URL: http:// law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1242430&subro= 100100457,100100459,100100474,100100988#text
11. Уголовный кодекс Норвегии.
URL: http://library.khpg.org/files/docs/1449835- 043.pdf.
12. Уголовный кодекс Республики Польша. URL: http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1246 817&subID=100110056,100110058,100110091,100110 257#text
13. Уголовный кодекс Турции. URL: https://www. turkishadvocate.ru/ugolovnikodeksturtsii/.
14. Уголовный кодекс Федеративной Республи¬ки Германии / науч. ред. Д. А. Шестакова; пер. с нем. Н. С. Рачковой. СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. 524 с.
15. Уголовный кодекс Швейцарии. Перевод с немецкого / науч. ред. А. В. Серебрянникова. СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. 350 c.
16. Уголовный кодекс Швеции.
URL: http://www.sweden4rus.nu/rus/info/juridisk/ ugolovnyj_kodeks_shvecii.
17. Уголовный кодекс Республики Беларусь. Минск : Амсифея, 2006. 335 с.
18. Уголовный кодекс Болгарии. URL: http:// www.wіpо.іnt/wіpоlex/ru/ detаіls.jsp?іd=149.
19. Уголовный кодекс Республики Армения.
URL: http://www.crime.vl.ru/index.php?p=1319&
more=1&c=1&tb=1&pb=1#more1319.
20. Уголовный кодекс Грузии.
URL: http://lаw.edu.ru/nоrm/ nоrm.аsp?nоrmІD.
21. Уголовный кодекс Испании / под ред. Н. Ф. Кузнецова, Ф. М. Решетников. М. : Зерцало, 1998. 218 c.
22. Уголовный кодекс Киргизии. URL: http://cbd. minjust.gov.kg/act/view/ru-ru/111527.
23. Уголовный кодекс Российской Федерации. URL: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_ LAW_10699/4e55ae6b39c49996e745765a7f188b8cbe54 fb0a/.
24. Уголовный кодекс Таджикистана.
URL: http://continent-online.com/Document/?doc_
id=30397325.
25. Уголовный кодекс Франции.
URL: https://www.legislationline.org/download/ id/3316/file/France_Criminal%20Code%20 updated%20on%2012-10-2005.pdf.
Опубліковано
2021-09-07
Як цитувати
Розділ
Статті