ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

М. Р. Гарат

doi:10.32837/chern.v0i4.255

М. Р. Гарат Київський національний торговельно-економічного університет

DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.255

Ключові слова: містобудівна діяльність, адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність, склад адміністративного правопорушення, юридична особа, суб’єкт адміністративного правопорушення, кваліфікація адміністративних правопорушень

Анотація

Стаття присвячена аналізу теоретичних і практичних аспектів адміністративної відповідальності юридичних
осіб, зокрема за вчинення адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. З’ясована роль вста-
новлення суб’єкта під час кваліфікації адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності й засто-
сування відповідних адміністративно-деліктних норм. Підкреслена пряма залежність результатів кваліфікації
таких правопорушень від правильності встановлення їх загального й спеціального суб’єктів.
Обґрунтовано висновок про недостатню «розробленість» проблематики відповідальності юридичних осіб у сфе-
рі містобудівної діяльності. Констатовано, що більшість дослідників розглядають проблематику крізь призму
радянської доктрини адміністративного права, а отже, зосереджують увагу на відповідальності фізичних осіб.
Водночас питання відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ними
розглядаються лише фрагментарно. З’ясовано, що саме доктринальна й законодавча невизначеність є головною
перепоною на шляху концептуалізації адміністративної відповідальності як відповідальності фізичних та юри-
дичних осіб за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У зв’язку із цим зроблений наголос на важливості формування правових засад адміністративної відпові-
дальності юридичних осіб. Стверджується, що сучасні реалії адміністративно-правової охорони публічних
відносин вимагають розмаїтого інструментарію примусового впливу на юридичних осіб. Поряд із заходами
цивільної та господарської відповідальності, які мають суто компенсаційний характер, ефективним інстру-
ментом боротьби з правопорушеннями юридичних осіб у публічній сфері виступають заходи адміністративно-
го примусу. Стрижневою ланкою системи таких заходів є адміністративна відповідальність, котра передбачає
застосування широкого комплексу матеріальних та організаційних обтяжень щодо юридичної особи – право-
порушника.

Біографія автора

М. Р. Гарат, Київський національний торговельно-економічного університет

аспірант кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права

Посилання

1. Гуржій Т.О. Адміністративне право України.
Київ : КНТ, 2011. 680 с.
2. Нефедова А.В. Кваліфікація адміністративних
проступків на автомобільному транспорті : дис. … канд.
юрид. наук : 081 ; Київський національний торговель-
но-економічний університет. Київ, 2021. 258 с.
3. Гуржій Т.О. До питання про суб’єкта адмі-
ністративного делікту. Вісник прокуратури.
2007. № 10. С. 103–109.
4. Гуржій Т.О. Встановлення ознак суб’єкта адміні-
стративного делікту в процесі адміністративно-право-
вої кваліфікації. Право України. 2003. № 5. C. 75–80.
5. Миколенко О.І., Дуліна О.В. Суб’єкт адміністра-
тивної відповідальності в доктрині сучасного адміні-
стративного права (на прикладі адміністративних пра-
вопорушень у сфері земельних відносин) : монографія.
Одеса : Фенікс, 2015. 200 с.
6. Nefedova A.V. Subjects of administrative offenses
on motor transport. European Reforms Bulletin, Founded
and edited by Centre for European Reforms Studies, a.s.b.l.
2019. № 2. P. 31–35.
7. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний пра-
вовий феномен : монографія. Київ : Юрінком-інтер,
2004. 528 с.
8. Колпаков В.К., Гордєєв В.В. Склад адміністра-
тивного проступку. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т,
2011. 44 с.
9. Кодекс України про адміністративні право-
порушення : Закон України від 07 грудня 1984 р.
№ 8073-X / Верховна Рада УРСР. Відомості Верховної
Ради УРСР. 1984. № 51. Ст. 1122.
10. Рішення Конституційного Суду України від
30 травня 2001р. у справі № 1-22/2001 «Щодо офіцій-
ного тлумачення положень пункту 22 частини першої
статті 92 Конституції України, частин першої, тре-
тьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу Укра-
їни про адміністративні правопорушення (справа про
відповідальність юридичних осіб)» / Конституцій-
ний Суд України. Офіційний вісник України. 2001.
№ 24. Ст. 1076.
11. Кравець М.О. Адміністративна відповідаль-
ність юридичних осіб. Актуальні проблеми вітчизня-
ної юриспруденції. 2017. № 4. С. 75–78.
12. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність
юридичних осіб : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07.
Харків, 2001. 164 с.
13. Лук’янець Д.М. Розвиток інституту адміні-
стративної відповідальності: концептуальні засади та
проблеми правореалізації : автореф. дис. … д-ра юрид.
наук : 12.00.07. Київ, 2007. 35 с.
14. Про відповідальність за правопорушення у сфе-
рі містобудівної діяльності : Закон України від 14 жовт-
ня 1994 р. № 208/94-ВР / Верховна Рада України. Відо-
мості Верховної Ради України. 1994. № 46. Ст. 411.
15. Удод М.В., Літус О.Г. Адміністративна від-
повідальність юридичних осіб. Вісник Академії
митної служби України. Серія: «Право». 2010.
№ 1 (4). С. 90–95.
16. Кравченко Л.М., Плетньова О.О. Проблеми
адміністративної відповідальності юридичних осіб у
сфері валютного законодавства. Юридичний журнал.
2004. № 8. С. 69–72.
17. Герасименко Є.С. Питання реформування
інституту адміністративної відповідальності : автореф.
дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2000. 21 с.
18. Парненко В.С. Юридичні особи як самостійні
суб’єкти адміністративної відповідальності. Науковий
вісник Дніпропетровського державного університету
внутрішніх справ. 2013. № 3. С. 321–238.
19. Польщиков В.В. Інститут адміністративної від-
повідальності юридичних осіб в Україні та зарубіжних
державах: порівняльно-правовий аналіз. Науковий
вісник міжнародного гуманітарного університету.
Серія: «Юриспруденція». 2015. № 15. Т. 1. С. 88–90.
20. Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо вдосконалення регулювання від-
носин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху :
Закон України від 14 липня 2015 р. № 596-VIII / Вер-
ховна Рада України. Офіційний вісник України. 2015.
№ 64. Ст. 2102.
21. Кодекс України про адміністративні право-
порушення : Закон України від 07 грудня 1984 р.
№ 8073-X / Верховна Рада УРСР. Відомості Верховної
Ради УРСР. 1984. № 51. Ст. 1122.
22. Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо реформування сфери паркування
транспортних засобів : Закон України від 21 грудня
2017 р. № 2262-VIII / Верховна Рада України. Офіцій-
ний вісник України. 2018. № 28. Ст. 995.
23. Гуржій Т.О. Правове регулювання адміністра-
тивно-деліктних відносин: перспективи розвитку.
Вісник прокуратури. 2008. № 8. С. 92–99.
24. Goncharuk S., Kuzmenko O., Gurzhii T.,
Berlach A., Yarmaki Kh. Establishment of the institute
of administrative responsibility in the legal system
of Ukraine. Journal of Law and Political Sciences.
2021. Vol. 26. Iss. 1. P. 235–260.