ФРЕНСІС БЕКОН – ВИДАТНИЙ НОВАТОР І ПРОПАГАНДИСТ НАУКИ

Анотація

У статті здійснено спробу розглянути філософсько-теоретичну діяльність Ф. Бекона, спрямовану на розкриття
ролі і місця науки і наукових знань в опануванні людиною і законом природи як важливого чинника соціального
прогресу.
Установлено, що Ф. Бекон був одним із перших мислителів, хто усвідомив характер нової епохи і значення екс-
периментальних наукових досліджень для соціально-економічного, політичного, правового, морально-етичного
та культурного розвитку суспільства.
Він творчо сформулював ідею щодо науки як сили, яка здатна озброїти людину знаннями, і як важливого чин-
ника її самовдосконалення. У статті акцентується увага на прагненні Ф. Бекона до активного проведення експери-
ментальних досліджень як необхідної умови розширення і поглиблення знань про навколишній світ, виявлення
законів і закономірностей розвитку і функціонування природних явищ, без чого не можна заволодіти людиною
владою над природою. Мислитель був упевнений у тому, що опанувати природу і поставити її собі на службу люди-
на може тільки за умови створення нової техніки, постійно вдосконалюючи науково-технічні винаходи. Філософ
наголошує на необхідності тісного творчого зв’язку науки й техніки.
У статті обґрунтовується, що важливим аспектом нових наукових досліджень Ф. Бекон уважав розроблення
нового методу і методології дослідження. Основою розвитку наукових знань філософ оголошує експерименталь-
не дослідження природи, а логікою, що забезпечує цей розвиток, має бути індуктивне узагальнення результатів
дослідження.
У статті наголошується, що Ф. Бекон був активним прихильником політики й ідеології британського коло-
ніалізму. У науці він відводив особливу роль, мріючи тим самим перетворити Велику Британію в сильну світову
державу.
Мислитель був упевнений у тому, що наука здатна забезпечити не тільки економічний розвиток, а й обороноз-
датність держави, в якій важливу роль відіграє військова наука і військове мистецтво, розширення торговельних
зв’язків з іншими країнами, а також розширення своєї території за рахунок придбання нових колоній.
У статті вказується, що Ф. Бекон акцентував увагу на тісному діалектичному взаємозв’язку теорії і практики.
Будь-яка практика, як заявляв він, може бути успішною, якщо вона спирається на науково обґрунтовану теорію.
Установлено, що значну роль Ф. Бекон відводив досвіду й експерименту, зосереджуючи увагу на ґрунтовному
відборі фактів. Таким чином, Ф. Бекон у науці бачив велику силу і соціальну цінність прогресивного розвитку
суспільства.
У результаті наукового дослідження автором статті розглядається аналіз творчості Ф. Бекона в наукових
розвідках та його оцінка. Філософські теоретичні ідеї Ф. Бекона привертали увагу західноєвропейських учених
Б. Биховського, Т. Котарбинського, М. Мелвиля, Б. Рассела, Л. Фейєрбаха,, Л. Фейхтанверга, Ф. Фішера та ін.
Деякі аспекти творчої спадщини англійського мислителя аналізували у своїх працях представники радянської та
російської науки Г. Александров, В. Асмус, А. Деборин, Ф. Коган-Бернштейн, О. Литвинова, А. Луначарський,
Ю. Михаленко, І. Нарський, В. Соколов, А. Субботін та ін.
На жаль, серед вітчизняних дослідників Ф. Бекону дотепер не приділено достатньо уваги.