ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ БЕЗСТОРОННОСТІ СУДДІ ЯК ПРИНЦИПУ СУДОЧИНСТВА

Анотація

У статті розглянуто питання, які стосуються теоретико-правового визначення принципу безсторонності судді
в розрізі правової науки, та охарактеризовано співвідношення цього принципу з іншими концептуальними заса-
дами здійснення судочинства з урахуванням темпоральних змін сучасної практики правозастосування в демокра-
тичній та правовій державі.
Нормативне закріплення на національному та міжнародному рівні принципу безсторонності судді є результа-
том демократизації правового регулювання суспільних відносин, що сприяє підвищенню рівня довіри суспільства
до суду як інституції та є одним із засобів подолання негативних тенденцій, які виникають у суспільній свідомо-
сті, зважаючи на наявність таких чинників, як корумпованість, політизованість органів державної влади тощо.
Крім того, проаналізовано умови нормативної регламентації права на незалежний і неупереджений суд у кон-
тексті забезпечення реалізації права на справедливий судовий розгляд. Доведено, що принцип безсторонності
суду не тільки має вагоме значення для забезпечення функціонування судової системи України, а і є суттєвою
правовою фундацією для суспільства і держави загалом, оскільки є невід’ємним елементом гарантованості реалі-
зації прав і свобод людини і громадянина та «лакмусовим папірцем», що характеризує рівень розвитку держави
загалом. У правовій державі цей принцип є основоположним у системі юрисдикційного захисту прав особи, адже
найбільш ефективною його формою є саме судовий захист порушених, невизнаних чи оспорених прав.
Визначено, що дослідження принципу безсторонності судді є теоретично і практично значущим, оскільки
на цьому етапі суспільно-правового розвитку його основні параметри і критерії не тільки сформовані на законо-
давчому рівні, а й невід’ємно пов’язані з результатами процесуальної діяльності такої інституції, як Європей-
ський суд із прав людини.