ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА В ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Анотація

У статті йдеться про різноманітні підходи щодо сутності та особливостей поняття права людини, які висвітлюються в історико-правових та юридичних джерелах. Розкрили, що права людини – одне із найбільш уживаних
понять у сучасному правознавстві, навколо якого і в наш час відбуваються гострі дискусії серед учених. Також
інтерес до концепцій прав людини легко пояснити з урахуванням соціально-економічної перебудови, що відбувається в Україні. Показали, що в добре упорядкованому суспільстві народ неодмінно користався з того, що його
еліта брала на себе певні політичні зобов’язання. Проте у нього не було жодних природних чи людських прав, які
він міг би протиставляти несправедливому керівництву. Століттями проходив процес поступового визнання індивідуальної свободи та обмеження влади уряду. Можемо констатувати, що, права і свободи в тому вигляді, якому
вони представлені на сучасному етапі, виникли не відразу, а пройшли досить тривалий шлях історичного розвитку. Процес становлення розглянутих категорій прийнято систематизувати за різними критеріями. Такими,
зокрема, є: час виникнення тих чи інших прав і свобод, їх призначення, приналежність людини до цієї держави.
Вказані критерії органічно взаємопов’язані між собою, а тому їх аналіз доцільно проводити у комплексі.
Виявили значення системи органів державної влади в сфері забезпечення прав людини. Показали, що кожне
суспільство мало свої уявлення про справедливість, гідність і повагу. І майже в кожній давній спільноті людей
існувала точка зору, що її провідники повинні правити мудро та керуватися при цьому інтересами загального добробуту. Виявили, що права людини - це істотні, невідчужувані права, які належать їй від народження.
І вони можуть існувати незалежно від того, визнає їх держава чи ні, закріплює їх на законодавчому рівні або ні,
а також незалежно від зв’язку їх носія з тією чи іншою державою. До невідчужуваних прав відносяться право
на життя, безпеку, власність, особисту недоторканість та інші. Як свідчить світова практика, у світі багато людей
не мають статусу громадянина (особи без громадянства - апатриди), а це значить, що вони володіють правами
людини, але не мають прав громадянина. Розкрили роль судових та правоохоронних органів у механізмі захисту
прав людини і громадянина в демократичному суспільстві.