ПРАКСЕОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

  • О. В. Ковальова
Ключові слова: досудове розслідування, кримінальне правопорушення, слідча діяльність, інформаційне забезпечення, обліки, інформаційні потреби

Анотація

У статті розглядаються особливості та проблеми застосування сучасних засобів інформаційного забезпечення в досудовому розслідуванні. Вказується, що інформаційне забезпечення вирішує низку таких проблем як:
1) теоретико-прикладні – вивчення та реалізація на практиці даних, отриманих шляхом вивчення відповідних   баз даних, обліків тощо; 2) правові – реалізація презумпції невинуватості, дотримання прав та свобод потенційного обвинуваченого шляхом залучення для процесу розслідування наявного інформаційного забезпечення;
3) експертно-тактичні – регулярне поповнення усіх видів інформаційного забезпечення новими належними доказами та даними; 4) науково-методичні – вирішення актуальних для криміналістичної та кримінальної процесуальної діяльності проблем шляхом вивчення наявної інформації, розміщеної в різних джерелах, визнаних на державному рівні. Автор звертає увагу на те, що на сьогоднішній день однією з основних проблем, котрі виникають
на шляху удосконалення рівня інформаційного забезпечення в частині ведення криміналістичних обліків є недостатній технічний рівень. Більшість наявних техніко-криміналістичних засобів є рудиментарними та не в повній мірі відповідають потребам судових експертів. Криміналістична діяльність потребує у новій, більш прогресивній техніці, здатної сприяти вирішенню інформаційних потреб у найкоротші терміни. Вказується, що особливу увагу
необхідно приділяти тим облікам, в яких поміщені дані про нерозкриті кримінальні правопорушення, – речові докази, вилучені з місць події (наприклад, об’єкти балістичного походження, такі як стріляні кулі та гільзи,
вилучені з місця події нерозкритого кримінального правопорушення у майбутньому можуть бути використані під час встановлення зразка зброї з якої вони були вистріляні чи під час ідентифікації з новими кулями чи гільзами).
Тобто, криміналістичні обліки надають можливість отримати інформацію у ретроспективі, що значно підвищує продуктивність досудового розслідування.

Біографія автора

О. В. Ковальова

кандидат юридичних наук,завідувач кафедри оперативно-розшукової діяльності та інформаційної безпеки факультету № 1 Донецького державного університету внутрішніх справ

Посилання

1. Ідентифікація наступного покоління (NGI).
FBI / Офіційний сайт уряду США, Міністерства юстиції США. URL: https://www.fbi.gov/services/cjis/
fingerprints-and-other-biometrics/ngi (дата звернення:
05.05.2020)
2. Білоус В. В. Законодавче забезпечення генетичної ідентифікації в Україні: проблеми теорії та практики криміналістики. Право і суспільство. 2015. № 5.2
(3). С. 216–224.
3. Павлюк Н.В. Науково-технічне забезпечення слідчої діяльності: зміст та напрями.
URL: http://webcache.googleusercontent.com/
search?q=cache:4P8gntmOrkJ:tlaw.nlu.edu.ua/article/
view/206512/207086+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&
client=opera
4. Бухонський, С.О. Інформаційно-аналітичне
забезпечення початкового етапу досудового розслідування: дис. канд. юрид. наук : 12.00.09. Класичний
приватний університет. 2017. Запоріжжя. 202 с.
5. Пушкарев В.В., Мельников С.А. Проблемы
диагностики, моделирования и прогнозирования в следственной практике при расследовании серийных преступлений и направления оптимизации этой деятельности.
Российский следователь. 2008. № 11. С. 2–4.
6. Одерій О.В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів (обліки): фондова лекція.
Донецьк : ДІВС, 2001. 20 с.
7. Гора І.В., Колесник В.А. Криміналістика:
навч. посіб. К. : Алерта, 2005. Ч. І. Криміналістична
техніка. 320 с.
Опубліковано
2022-03-27
Розділ
Статті