TELEWORKING “IS HERE TO STAY”?

Анотація

Протягом останнього десятиліття досягнення в області інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) значно змінили світ праці, зробивши можливим працювати в будь-який час і в будь-якому місці в багатьох секторах і професій. Це відбувається в контексті зростаючої економіки, заснованої на знаннях і послугах, де ІКТ є ключовими інструментами для роботи. У статті наголошується, що термін «дистанційна робота» охоплює різні види стилів роботи, які передбачають використання обладнання інформаційно-комунікаційних технологій, наприклад, дистанційна робота, мобільна
робота або робота на дому. У літературі з гігієни праці є дві домінантні теорії, які сприяють нашому розумінню взаємозв’язку між дистанційною роботою та професійною гігієною: модель робочого місця-потреби-ресурси в психології гігієни праці та теорія макроергономічних систем в ергономіці.
У цій статті аналізується, що дистанційна робота не позбавлена потенційних негативних наслідків для здоров’я та самопочуття. Зокрема, працівники: страждають від стресу та вигорання через відчуття, що вони будуть доступні в неробочий час, незалежно від того, чи працюють вони насправді; відчувати розчарування через нечіткі межі між роботою та життям; відчувають себе ізольованими та відокремленими від своїх колег. Працівники повинні співпрацювати з роботодавцем у впровадженні заходів, спрямованих на виконання обов’язки щодо охорони праці задля забезпечення гідних та безпечних умов праці. Однак на рівні ЄС та на національному рівні чинне законодавство вирішує більшість питань, які були виділені як потенційні проблеми, пов’язані з дистанційною роботою, таких як робочий час, здоров’я та безпека та баланс між роботою та особистим життям.