БЕЗПОСЕРЕДНІ ДОДАТКОВІ ОБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ  ПРОТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ВЛАДИ

А. В. Боровик

doi:10.32837/chern.v0i2.355

А. В. Боровик кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінально-правових та адміністративно-правових дисциплін, проректор з наукової роботи Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука

DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i2.355

Ключові слова: об’єкт кримінального правопорушення, безпосередній додатковий факультативний об’єкт кримінального правопорушення, авторитет, порядок управління, представник влади, безпосередній додатковий обов’язковий об’єкт кримінального правопорушення

Анотація

У межах наукової статті всебічно досліджено безпосередні додаткові об’єкти кримінальних правопорушень проти представників влади, передбачених ст. 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349 КК України. Виявлено окремі помилки, які допускають дослідники під час визначення цих об’єктів.
Встановлено, що безпосередні додаткові об’єкти кримінальних правопорушень проти представників влади є як обов’язковими, так і факультативними. Вивчення юридичних характеристик таких об’єктів дозволяє більш точно визначити змістові ознаки суспільної небезпеки вчиненого діяння, а також обов’язкові і факультативні ознаки їх об’єктивної сторони. На основі аналізу позицій вчених сформульовано дефініції безпосередніх додаткових об’єктів кримінальних правопорушень проти представників влади. Аргументовано, що безпосередніми додатковими обов’язковими об’єктами кримінальних правопорушень проти представників влади є правовідносини, які забезпечують охорону особистої та психічної недоторканності, життя, здоров’я, волі потерпілих, їх права власності, а також правосуддя. Натомість безпосередніми додатковими факультативними об’єктами кримінальних правопорушень проти представників влади є правовідносини, які забезпечують охорону волі, честі, гідності, життя, здоров’я потерпілих, громадського порядку, екологічної та громадської безпеки.
З’ясовано, що безпосередні додаткові об’єкти кримінальних правопорушень проти представників влади мають певні особливості: окремі з них схожі між собою, а також має місце їх диференціація залежно від категорії потерпілих осіб, форм об’єктивної сторони кримінального правопорушення та кваліфікуючих ознак.