КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВТЕЧ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Ключові слова: втеча, місця позбавлення волі, засуджений, ухилення від відбування покарання, кримінальне правопорушення

Анотація

У статті подано кримінально-правову характеристику складу злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за вчинення втечі з місць позбавлення волі відповідно до положень Кримінального кодексу України. Визначено, що втеча з місць позбавлення волі полягає у самовільному, незаконному залишенні засудженим місця позбавлення волі. Задля усунення розбіжностей щодо розуміння термінів «місце несвободи» та «місце позбавлення волі» проведено розмежування цих понять відповідно до положень вітчизняного та міжнародного законодавств.

Виокремлено елементи складу злочину, передбаченого ст. 393 КК України, зокрема: об'єкт посягання, як основний безпосередній, так і додатковий безпосередній; дії, що характеризують об'єктивну сторону вчинюваного кримінального правопорушення; суб'єкта та суб'єктивну сторону.

У процесі аналізу елементів складу злочину вказано на наявність проблемних питань у частині визначення суб'єкта кримінального правопорушення; з'ясовано, що цей вид протиправного діяння може бути вчинений у стані крайньої необхідності. На підставі цього визначено, що особа, яка вчинила втечу у стані крайньої необхідності, не підлягає кримінальній відповідальності за умови заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам інших осіб з метою відвернення небезпеки, яка загрожує засудженому та його правам. Виокремлено основні ознаки виникнення такого стану, зокрема: дії механізмів (проведення пострілів з артилерійської гармати) та протиправні дії інших людей (терористів у зоні АТО).

Доведено, що за особливістю об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення втеча з місць позбавлення волі є триваючим злочином. Зазначено, що визнання злочину триваючим впливає на обрахунок строків давності та враховується під час застосування амністії. З'ясовано період, з якого втеча вважаються вчиненою. Доведено, що втечі з місць позбавлення волі притаманні стадії як готування, так і замаху.

Також піддано критиці твердження про те, що мотив як ознака суб'єктивної сторони досліджуваного складу кримінального правопорушення під час кваліфікації діяння значення не має. Визначено, що саме мотив вчинення злочинного діяння вказує на наявність факту вчинення кримінального правопорушення у виді втечі з місць позбавлення волі, а не порушення режиму відбування покарання у виді позбавлення волі.

У результаті аналізу наукових праць, як зарубіжних, так і вітчизняних, запропоновано власну видову класифікацію втеч з місць позбавлення волі з урахуванням наявності тих чи інших кваліфікуючих ознак складу злочину.

Посилання

1. Власов И.С. Ответственность за преступления против правосудия. Москва : Юрид. лит.,1968. 136 с.
2. Джужа О.М., Савченко А.В., Чернєй В.В. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. Київ : Юрінком Інтер. 2015. 1064 с.
3. Андрій Черносусов. Місця несвободи vs. Місця позбавлення волі. URL: www.khisr.kharkov.ua (дата звернення 22.06.2020).
4. Захаров Є.Ю., Мельник Н.М. Права позбавлених волі, які утримуються під вартою в ОРДЛО. Харків : ТОВ «Видавництво «Права людини»», 2018. 80 с. URL: http://khpg.org/files/docs/1539109440.pdf (дата звернення 22.06.2020).
5. Барабанов П.Л., Понкратов В.А. Организация индивидуальной профилактики побегов из исправительных учреждений и следственных изоляторов. Преступление и наказание. 2004. № 1. С. 3-6.
6. Богатирьов А.І., Ведмідський О.В., Некрасов О.О. Втеча в'язнів з місць несвободи (міжгалузеве дослідження) : монографія. Київ : ВД «Дакор». 2015. 228 с.
7. Джужа О.М. Кримінологічні засади запобігання злочинам в установах виконання покарань України (пенітенціарна кримінологія) : посібник. Київ : НАВС, 2013. 620 с.
Опубліковано
2020-09-21